Зовсім недавно увазі широкої читацької аудиторії запропоновано книгу доктора економічних наук, професора Олександра Шнипка «Економічна влада в системі соціальних координат» (Видавництво «Академія фінансового управління», Київ, 2012).
Через призму гранично широкого поняття «влада», що має широкий спектр практичних втілень, автор переконливо розкриває глибинні механізми управління глобальною економікою, аналізує реальну піраміду економічних відносин сучасного світу, на вершині якої продовжує сидіти держава-лідер — Сполучені Штати Америки. Такий підхід до проблеми економічного домінування є більш ніж актуальним. Передусім для жителів пострадянських територій, свідомість яких протягом двох останніх десятиліть цілеспрямовано обробляється (зомбується) глобальними джерелами інформації, вбудованими у світову систему сучасного капіталізму.
Автор першочергову увагу приділяє створенню методологічного фундаменту своєї роботи, на якому ретельно вишиковує окремі модулі теоретичних структур, що створюють цілісну концепцію економічної влади як реальності сучасного світу. Саме феномену економічної влади й присвячено монографію — її джерелам, якісним особливостям, специфіці впливу на інші владні конструкції в сучасному, у тому числі українському суспільстві.
На багатому фактологічному матеріалі аналізується економічна влада Заходу, його вплив на світову систему офіційних (легітимних) і прихованих (таємних) взаємин у широкому спектрі їхньої об’єктивації. Розглядаються окремі концепції «теорії змови» — «закулісся світової влади» або «світового уряду». Подібну термінологію все ще відкидає сучасна наука. Заведено іронізувати з приводу «теорії змови», зарахованої до переліку сучасних фантасмагорій.
Передбачаючи можливу критику, автор переступив через такі умовності. На сторінках монографії з елементами авторського ризику пояснюється багато неочевидних на перший погляд процесів, після чого «надприродні», «таємні» і навіть «сакральні» пружини влади відкривають секрети своєї сили й пружності.
Велику увагу приділено нинішньому світовому економічному ладу, в якому домінує англосаксонська модель капіталізму. Крім Великобританії та США, ця модель успішно реалізується й у колишніх британських колоніях — Канаді, Австралії, Новій Зеландії тощо. Іншими словами, світ «пронизаний» владними імпульсами, держави «зв’язані» владними відносинами, нитки яких плетуться в офісах Уолл-Стріт і лондонського Сіті.
Гарантією подальшого контролю над глобальною фінансовою системою Вашингтон і Лондон вважають англо-американську правову систему. Світова фінансово-економічна криза 2008 р. надала англосаксонським юридичним компаніям (а в топ-десятці світових юридичних і аудиторських фірм інших немає) унікальну можливість розробити нові стандарти подальшого утвердження домінуючих у світовій економіці англо-американських позицій.
Сучасними яскравими прикладами автор ілюструє відому формулу: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». У нинішніх умовах це не просто гарна фраза, а констатація реального факту. Встановлення інформаційного контролю над країнами й континентами відкриває англо-американським союзникам необмежені переваги у формуванні й реалізації глобальних стратегій. Ними використовуються легальні (ними ж створені) механізми світового співробітництва за допомогою підконтрольних міжнародних фінансових і торговельних організацій, таких як МВФ, Світовий банк, Світова торговельна організація, військовий блок НАТО тощо. Завдяки цим організаціям англосакси мають цілковиту інформацію про економічний, фінансовий, військовий, технологічний та ін. стан практично будь-якої країни.
Для багатьох читачів буде цікавий погляд автора на реальну роль і місце британської монархії в сучасному світі, ступінь концентрації чинників виробництва в руках англо-американського капіталу. Не менш цікавою виявиться інформація про взаємодію капіталів Заходу й ісламського світу. Перебуваючи в стані відкритого протистояння в багатьох гарячих точках планети, Захід та Іслам, однак, знаходять спільну мову, коли йдеться про прибуток. Це відбувається навіть всупереч заповідям Христа й канонам шаріату, що, безсумнівно, демонструє «стратегічну далекоглядність» обох сторін.
Не менший інтерес становить погляд автора на роль у світовій геополітиці та геоекономіці таких відомих організацій, як Рада з міжнародних справ, Більдерберзький клуб, Тристороння комісія, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Світова організація торгівлі, Організація економічного співробітництва і розвитку, Організація Об’єднаних націй з промислового розвитку. Це — інструменти в руках Великого Капіталу, які він використовує з єдиною метою: продовжити нарощування фінансових активів Заходу всупереч інтересам більшості народів і країн.
Автор дає офіційні й критичні тлумачення економічної влади США, знайомить читача з історичним аналізом, без якого зрозуміти сучасні американські реалії неможливо, показує коріння американської економіки.
Не залишився обділеним увагою ресурс військового насильства в забезпеченні економічної влади. Сполученим Штатам належить нововведення, що поставило в глухий кут світову юриспруденцію — «виняткові обставини». Таку формулу вони взяли на озброєння, коли міжнародне право створювало проблеми для реалізації інтересів США. А далі були Югославія, Ірак, Афганістан, країни арабського регіону...
Іншим оригінальним нововведенням у правовій сфері, винайденим американцями, є вільне трактування норми «гуманітарного втручання». В їхньому розумінні це означає військове вторгнення на територію іншої держави або будь-які інші дії з метою «порятунку» цієї держави, поставленої під «загрозу внутрішньої політичної й економічної дестабілізації». Фактично перед нами модернізований варіант середньовічної індульгенції, що дозволяла, заплативши монастирю, відмитися від будь-яких гріхів.
Віддаючи належне американоцентричній моделі світу, автор розглядає перспективи світового співтовариства, де відсутні гарантії монопольного володіння владою однією державою. Незважаючи на здатність пристосовуватися до мінливих умов, США поступово втрачають безроздільне панування у світовій економіці. У новому світі, що формується, дедалі більшу роль починають відігравати країни БРІКС, арабські держави, Європейський Союз (незважаючи на всі його нинішні проблеми). Разом з тим розмивання владної монополярності Вашингтона зовсім не припиняє боротьбу за домінування у світі, а швидше свідчить про її перехід у нову якість.
Чітка логіка міркувань і засновані на ній переконливі висновки дають змогу читачеві відокремити правду від вимислів, що нав’язуються. Вимислів, які теоретики й практики від МВФ та інших глобальних організацій закладають в основу так званої «стратегії» розвитку українського суспільства.
Переконливо доведено тезу про те, що «капітал не має батьківщини». Розкрито генетичні зв’язки й систему підпорядкування місцевої олігархії глобальному міжнародному фінансово-промисловому капіталу. Видно очевидні паралелі між процесами, що відбуваються наприкінці XІX століття на Заході й у сучасній Україні: капітал підминає під себе державну владу, навіть ціною ліквідації йому конфронтуючих політичних систем (держав), як це трапилося зі світовою системою соціалізму.
Автор сміливо називає речі своїми іменами. Наочно й детально показує, як відбувається й до яких наслідків призводить в Україні трансформація демократичного політичного процесу в процес прийняття й реалізації рішень в інтересах фінансово-політичних (олігархічних) груп. У країні триває відчуження простих громадян від правлячої еліти, можливостей впливати на економічні, фінансові, майнові та інші відносини. У суспільстві формується стереотип, який асоціює політику винятково з діяльністю владних угруповань, що звужує перспективи України стати сучасною модернізованою державою.
Крім того, авторське препарування феномена економічної влади, авторські висновки наштовхують на роздуми про вибір стратегічних орієнтирів зовнішньої політики орієнтації України, перебування якої в стані багатовекторності зразка 90-х років вочевидь затягнулося.
Можна сподіватися, що книга стане важливою ланкою нового економічного й політичного мислення, яке повинне бути сформоване в українському (ширше — пострадянському) суспільстві заради нашого ж майбутнього. Це одночасно й фундаментальне наукове дослідження, що буяє цифрами, фактами, статистичними даними, цитатами. Водночас — захоплюючий матеріал, розрахований на допитливого читача, якому небайдуже його майбутнє, тим паче майбутнє його дітей. А ще — інтелектуальна продукція високої якості, запрошення до дискусії, стартовий ключ для самостійного осмислення людських відносин у трикутнику «влада — гроші — власність».
Такі книжки мають широко використовувати в студентській аудиторії, становити гідну конкуренцію нинішнім підручникам з міжнародної економіки та політології, розробленим відповідно до рекомендацій МВФ, а то й написаним під диктовку англосаксонської професури. Молоде покоління має адекватно уявляти ступінь зовнішнього керування Україною світовими центрами влади. У цьому — запорука виходу нашої країни із замкнутого циклу обслуговування світового капіталу, у цьому — головна умова переорієнтації національних ресурсів на користь більшості.
Поза всяким сумнівом, книжка розбудить інтерес широкого кола читачів, котрі цікавляться розвитком процесів у світовій економіці, геоекономічними та геополітичними позиціями України, її цивілізаційними перспективами в умовах загострення конкурентної боротьби на глобальному й регіональному рівнях.
Нарешті, про пізнавальну позицію автора. Є два гносеологічні підходи до пізнання таємниць світу — так звані «ньютонівський» і «ейнштейнівський».
Перший з них точно, лаконічно, безапеляційно відповідає на поставлені запитання, будучи впевненим, що істина усвідомлена на 100 відсотків й інших її трактувань бути не може.
Другий не претендує на абсолют. Все відносно. Світ більш гнучкий і рухливий, ніж думають про нього найблискучіші голови. Влада долара сьогодні не означає її пролонгації на вічність. Важливо бачити напівтони, напівпереходи, чути підтексти, розрізняти зав’язки, здатні проростати абсолютно новими соціальними сюжетами.
Професор О. Шнипко був і залишається прихильником другого шляху. Це означає його вміння на рівні оперувати динамічними й статичними підходами, визначати множинність перспектив, відмовлятися від баласту далеких від життя надуманих силогізмів. Автор переконливо довів, що Рух (влади, грошей, повноважень, рішень, помилок) є природним станом соціуму. Влада не може не мінятися хоча б тому, що ставлення до неї коливається в діапазоні від обожнювання до ненависті або бажання радикально трансформувати. Це стосується будь-якої країни.
Отже, український читач має можливість познайомитися зі справді цікавим виданням. Взяти на озброєння інформаційний позитив, закладений у книгу. Підкорегувати особисте ставлення до влади. Поглибити знання англійської мови. А крім того, вказати на резерви владної тематики, що має схильність до безперервної структурно-функціональної мімікрії.
Олександр ДУДЧАК, кандидат економічних наук, Учений секретар Інституту проблем соціалізму.
