Як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (у травні та серпні 1986 року) я отримав цілий букет хвороб. Обстеження та лікування проходив в Україні, Вірменії, Росії. Моє здоров’я з кожним днем погіршується. До того ж з січня цього року додалося онкологічне захворювання. На операцію та лікування за останні дев’ять місяців пішло понад 14 тисяч гривень. А хіміотерапія ще триває...
Основна моя пенсія по інвалідності до 2008 року становила 846 гривень, а з 01.07.2008 року — 980. Разом із додатковою пенсією (112,5 гривні) за шкоду, заподіяну здоров’ю, становила 1092,5 гривні. Погодьтеся, що навіть на лікування хвороб, якими мене «нагородив» Чорнобиль, таких коштів замало. Я вже не кажу про повноцінне харчування, проживання, одяг тощо! Тому не просто дивними, а відвертим знущанням над ліквідаторами здаються слова, що лунають з боку деяких державних діячів, про пенсії чорнобильців у розмірі фантастичних 20 тисяч гривень!
26 березня 2010 року Дарницький районний суд міста Києва частково задовольнив мої вимоги щодо перерахування пенсії та зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва провести перерахунок та виплату пенсії згідно з вимогами ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2009 року.
Постанова суду набрала чинності 5 липня 2010 року (!). Гроші я відсудив, але через низку державних перепон ще й досі не отримав...
Упевнений, знедолених людей у нашій державі є чимало. І найкращим для нас усіх, замість казкових обіцянок про гарне віддалене майбутнє, має бути неухильне й бездоганне виконання Законів України вже сьогодні.
Вимагаю припинити свавілля чиновників Пенсійного фонду та відновити справедливість щодо своєчасного, повного й неухильного виконання судового рішення з урахуванням індексу інфляції за прострочений термін. І тим самим відновити мої конституційні права та свободи.
З повагою, Анатолій МОСКАЛЮК, інвалід-ліквідатор, онкохворий.
Київ.
