Відомі й невідомі факти з біографії видатного вченого-конструктора, академіка НАНУ згадували учасники загальних зборів відділення механіки Національної академії наук України, присвяченого сторіччю від дня його народження.
У надісланому учасникам заходу привітанні президент НАНУ Борис Патон відзначив, що керівник запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес» (нині — ДП «Івченко-Прогрес») Володимир Лотарєв «зробив визначний внесок в розвиток української авіаційної промисловості, створив нові зразки двигунів і заклав базу для розвитку авіабудування на багато років вперед».
Зокрема, за безпосередньої участі й під керівництвом Лотарєва колектив КБ розробив сімейство «авіасердець» великого ступеня двоконтурності — двигун ТРДД Д-36 для пасажирських і транспортних літаків Як-42, Ан-72, Ан-74; ТРДД Д-18Т — для крилатих «гігантів» Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія», найбільших у світі за вантажопідйомністю. Тут створили турбовальний двигун Д-136 для ще одного «рекордсмена» — важкого військово-транспортного гвинтокрила Мі-26. Саме Лотарєв приймав у 1980-ті роки рішення щодо розробки турбогвинтовентиляторного двигуна Д-27 для середнього військово-транспортного літака Ан-70, що вдовольняється рекордно короткою злітно-посадковою смугою.
Справу Лотарєва продовжують його учні та колеги. За словами генерального конструктора, керівника Державного підприємства «Івченко-Прогрес» Ігоря Кравченка, «Лотарєв передбачив розвиток світової авіації». Нині ДП у співробітництві з компанією «Мотор Січ» продовжує вдосконалювати й створювати нові конкурентоспроможні авіадвигуни, які працюють на літальних апаратах 59 типів у 122 країнах, зокрема, в РФ та Китаї. Як повідомили в прес-службі держконцерну «Укроборонпром», китайська авіакомпанія «AVІC» планує налагодити з ДП «Івченко-Прогрес» спільне виробництво авіаційних двигунів.
Разом із колективом підприємства у 1960-ті роки Лотарєв отримав Ленінську премію за розробку двигуна
АИ-20 для пасажирського Іл-18, на якому тривалий час літав перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов. Під час випробувань літака раптом з’ясувалося, що конструктор авіадвигунів... боїться літати.
Він обожнював свою роботу, любив музику і не шанував галасливих компаній. Цікаво, що започатковану Лотарєвим династію інженерів-конструкторів продовжує його правнук Артем Черней. Провідним конструктором на ДП «Івченко-Прогрес» працював син Володимира Олексійовича Валерій, такі самі професію і місце роботи обрала дочка Людмила (на жаль, обоє вже — у кращому світі). За прикладом діда у «технарі» не пішла лише його онука Ольга, яка стала учителем музики.
