1932—1933
 
«Не будьте байдужими в сьогоденні — воно створюється вашими руками, думками й серцями. Нам треба так жити тепер, щоб смерть мільйонів наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нинішніх і майбутніх українців», — закликав глава Луганської облдержадміністрації Геннадій Москаль усіх присутніх на жалобних заходах з увічнення пам’яті загиблих у роки Голодомору. В Сєверодонецьку ці заходи почалися з ходи жителів із запаленими лампадами, квітами та символічними пшеничними колосками. Біля пам’ятного знака жертвам Голодомору 1932—1933 років біля храмового комплексу «Лісова дача» відбувся мітинг-реквієм. «Ми не знаємо голоду й холоду, зате знаємо, що таке лихо», — сказали, звертаючись до присутніх, учні ліцею Дмитро Чабан і Олена Власова. Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих і замучених голодом, а єпископ Сєверодонецький і Старобільський Никодим відслужив панахиду. До пам’ятного знака поклали квіти. Алея, що веде до меморіалу, поповнилася ще однієї калиною, посадженою Геннадієм Москалем і представниками православної церкви.
Луганська область.
 
На знімку: ліцеїсти Дмитро Чабан і Олена Власова покладають квіти.
 
Фото автора.