З експлуатації виводять коксові батареї «Азовсталі»
Дві коксові батареї на металургійному комбінаті «Азовсталь» зупинять до кінця місяця. Таке рішення прийняло керівництво холдингу «Метінвест», до складу якого входить підприємство. Приємність цієї новини для Маріуполя стане очевидною, якщо врахувати, що цієї теплої осені за відсутності вітру густий промисловий смог часто зависав над центром міста. Відкрити вікна у квартирах і офісах було неможливо, як і вийти на вулицю — через пил і сморід.
Така ситуація — не нова в місті, де про настання несприятливих погодних умов попереджають і городян, і підприємства. Проте останнім часом екологічні проблеми привертають дедалі більше уваги громадськості та місцевої влади. Наприкінці вересня сесія міської ради прийняла програму охорони та оздоровлення навколишнього середовища Маріуполя на 2012—2020 роки. А вже днями стало відомо, що один з її пунктів — виведення з експлуатації коксових батарей — виконають достроково. «Ми навіть не могли про це мріяти», — зазначив міський голова Юрій Хотлубей.
Ці агрегати є одними з основних забруднювачів повітря в приморському місті. «Коли ми приймали екологічну програму, пропонували металургам варіант — працювати на привізному коксі з інших заводів. Домовлялися із «Метінвестом», щоб прискорити процес закриття коксових батарей на «Азовсталі». Одну вони вивели з експлуатації в червні, ще дві — обіцяли до кінця наступного року. Пояснювали, що є договори, є бізнес, і в цій ситуації просто так, посеред року, розв’язати проблему неможливо», — продовжує міський голова.
Рішення прискорив той факт, що на металургійному комбінаті імені Ілліча, який також входить до складу холдингу, впроваджується використання пиловугільного палива в доменному виробництві. Це — енерго-
ощадна технологія, яка значно скорочує потребу в коксі. Отримана економія засвідчила, що в цій ситуації металурги зможуть обійтися меншою кількістю коксових батарей. Як запевняють у компанії, обслуговуючий персонал із закритих агрегатів буде переведено на роботу до інших підрозділів комбінату. На підприємстві працюватимуть ще три коксові батареї, але їхній стан, за словами керівника міста, не створює проблем.
«Щодо доменних печей, то ми домагатимемося, щоб усі вони — і на «Азовсталі», і на комбінаті імені Ілліча — були оснащені сучасними очисними установками, які дадуть змогу ефективніше захищати навколишнє середовище, — додає Юрій Хотлубей. — Таке очищення вже використовується на доменній печі в Єнакієвому. Крім того, нагадаю, металургійний комбінат «Азовсталь» минулого року вивів з експлуатації мартенівські печі. Тепер такого самого кроку чекаємо й від комбінату імені Ілліча».
За попередніми планами, закриття мартенівського цеху на останньому підприємстві планувалося в 2017 році. Але міська влада прогнозує, що це може статися й раніше. По-перше, ринок, де можна продати мартенівську сталь, звужується. По-друге, стають недоцільними витрати на підтримання та ремонт застарілих агрегатів, які до того ж потребують великих обсягів природного газу. По-третє, виведення з експлуатації мартену оздоровить навколишнє середовище. Іншим кроком назустріч городянам стане закриття аглофабрики на «Азовсталі»: після того, як два металургійні комбінати увійшли до одного холдингу, з’явилася можливість об’єднати потужності й використати одну аглофабрику на двох. «Тиск міської громади на ці процеси також впливає та враховується. Це — позитивний чинник», — вважає міський голова.
Програма передбачає реалізацію близько ста природоохоронних заходів орієнтовною вартістю 6,3 мільярда гривень.
«Лунають запитання, наскільки реальна ця програма. Звичайно, вона реальна. Тому що ми чи не вперше знайшли розуміння з боку власників металургійних комбінатів та холдингу в цих питаннях. Якщо раніше виконання природоохоронних заходів було напів-
обов’язковим, то нині є чіткий договір, на підставі якого ці питання відпрацьовуються. Державне управління навколишнього природного середовища в Донецькій області щороку видає дозволи на викиди, і якщо підприємства не вписуватимуться в параметри програми, одразу постане запитання: а на якій підставі видавати дозвіл? Тобто є дуже серйозний важіль впливу. Мета — до 2020 року досягти європейських стандартів за викидами забруднюючих речовин у повітря, коли обсяги викидів не перевищуватимуть гранично припустимих концентрацій», — наголошує Юрій Хотлубей.
Екологічні акції протесту, які відбувалися восени в місті, влада та промисловці називають спекуляцією на проблемах. «Підігрівати, сіяти тривогу серед мешканців — мабуть, неправильно. З другого боку, — і замовчувати не можна. Потрібен нормальний підхід, який би враховував інтереси і підприємств, і мешканців міста. Наша основна ідея — щоб і підприємства працювали, і в місті можна було нормально жити. До цього й прагнемо», — запевняє міський голова.
Проблема екології в Маріуполі тісно пов’язана із проблемою зайнятості. Адже металургійні комбінати, які є основними забруднювачами, водночас і головні роботодавці. Скорочення виробництва у 2012 році хвилює городян не менше, ніж смог над містом. За даними міської влади, комбінат «Азовсталь», порівняно з минулим роком, знизив обсяг виробництва на 24 відсотки, імені Ілліча — від 6 до 8 відсотків. Несприятлива кон’юнктура на світовому ринку металу ще раз висвітлила головну проблему приморського міста — залежність від однієї галузі. Тому актуальними стають програма диверсифікації економіки, розвиток інших напрямів бізнесу. Які забезпечили б і робочі місця, і чистоту повітря.
Донецька область.
Фото автора.
ДОВІДКОВО
Природоохоронні заходи, передбачені «Програмою охорони і оздоровлення навколишнього середовища Маріуполя на 2012—2020 роки», дають змогу скоротити викиди в атмосферу на 45 відсотків. У результаті реалізації водоохоронних заходів до 2020 року прогнозується скоротити обсяги стоків забруднюючих речовин, які потрапляють до поверхневих вод, на 41 відсоток.
КОМЕНТАР
Олексій КАПУСТІН — голова громадської ради екологічної безпеки Маріуполя, доктор технічних наук, професор Приазовського державного технічного університету:
— Прийнята міською радою екологічна програма — перший документ на такий тривалий термін. Це програма з адекватним фінансуванням. Скільки коштуватиме той чи інший екологічний захід — приблизно такі гроші під нього й закладаються. На мій погляд, це перша програма, реальність якої видно. І головне — «на виході» справді можна очікувати не поліпшення у кілька відсотків, а зниження екологічного навантаження практично вдвічі за всіма показниками — повітря, вода, відходи.
Той факт, що в місті останнім часом приділяється багато уваги екології, що відбуваються мітинги, пояснюється виборами. З другого боку, екологічна ситуація в Маріуполі справді далека від ідеальної. Це одне з найзабрудненіших міст України за викидами в атмосферу, а за викидами забруднюючих речовин у водойми (зокрема в Азовське море), — найгірше на планеті. Тут, на жаль, рівних нам немає. У промислових регіонах можна відносно швидко — за п’ять, сім, десять років — привести до ладу ситуацію з викидами в атмосферне повітря. Для зменшення забруднення водного басейну — річок, моря, а тим паче очищення грунтів від уже накопичених шкідливих речовин, — на жаль, потрібно років п’ятдесят, щоб поступово змінити грунт навколо заводів, де концентрація важких металів у десятки разів перевищує гранично допустиму норму.
Після закриття коксових батарей повітря в Маріуполі стане чистіше.
