Відома фраза, але в ній вся сіль: Дніпропетровськ — справді місто контрастів. Такий його вигляд, таке, так би мовити, його архітектурне обличчя. З одного боку — суперсучасні хмарочоси, шикарна Набережна, до того ж тепер уже із двох берегів Дніпра, по-справжньому європейський центр. З другого — руїни буквально за декілька кварталів від нього, і силует, що здіймається над чудовою панорамою, готелю-примари «Парус»...
Чи змінюватиметься місто на краще? Про це наша розмова з виконуючим обов’язки начальника ГоловАПУ Дніпропетровська Миколою Улізьком.
Було б фінансування...
— Ось я йшла до вас і довелося перетинати небезпечну магістраль, по якій транспорт несеться суцільним потоком. 
Микола Антонович кличе мене до вікна і відчиняє його:
— А отут ви могли б пройти по безпечному переходу, — показує.
— Як? Ще недавно цього переходу не було, — дивуюся я.
— Так, і Набережної такої не було, і доріг, — підхоплює тему Микола Антонович.
Слово за слово, і ось ми вже біля перспективної карти міста. На ній нанесено магістралі, які тільки будуються чи існують поки що в кресленнях. Уважно вивчаємо, як пройде друга, третя ділянка Об’їзної навколо Дніпропетровська. Це тема номер один для городян. До речі, деякі виправлення вносяться іноді по ходу будівництва з урахуванням інтересів місцевих жителів. Переконуюся, що жителі Придніпровська, які зверталися до нас із листом у редакцію, пилом від Об’їзної не дихатимуть — дорога пройде промзоною, так би мовити, по «задвірках» житлового масиву. 
— Ось ця розв’язка біля мосту, — знову показує архітектор у вікно, — теж зміниться. Буде добудовано лівий і правий спуски, завдяки яким машини одразу зможуть вливатися в потоки, що линуть у бік житлового масиву «Перемога» чи у бік Річпорту, і назад. Одночасно буде побудовано підземний шляхопровід-тунель.
Щоб читач зрозумів масштаб проекту, цей тунель на карті являє собою стрілу, що перетинає практично повністю правобережний Дніпропетровськ. Звичайно, він міг би повести під землю левову частину транспорту й значно розвантажити центр міста. Адже недаремно цю вісь уже називають опорою для його «хребта».
— Коли буде здійснено проект? — цікавлюся в архітектора.
— Та хоч завтра, було б фінансування.
Нетрі та хрущоби
До речі, саме із цим проектом пов’язана й доля напівзруйнованих будинків у центрі міста, які так псують його зовнішній вигляд. Частину з них, які потраплять у зону будівництва, просто знесуть. Інші відреставрують, але тільки після того, як добудують метро.
Про реконструкцію хрущовок у місті говорять не перший рік. Останніх років двадцять точно. Справа необхідна, але досить витратна. І відкладати її вже просто не можна.
— Ми увесь час займаємося цією проблемою, розглядаємо всілякі пропозиції, вивчаємо досвід інших міст і країн, — розповідає Микола Улізько. — У нас є два типи хрущовок: цегельні й панельні. Панельні складно перепланувати. А от у цегельних можна легко зносити перегородки, переплановувати приміщення й надбудовувати кілька поверхів і мансарду. Гарний проект — прибудувати зовні будинків ліфтове господарство, сміттєпроводи, розширити господарські приміщення. На сьогодні є організація, яка реалізує «Неурядову програму масового відновлення житлового фонду». Їм це вигідно, тому що в результаті реконструкції з’являться додаткові квадратні метри, які можна реалізувати за комерційними цінами. А проект реконструкції сьогодні вже виконує «Харківпроект». 
Площа чотирьох вокзалів і міцні «три зірки»
Можливо, і такий об’єкт незабаром з’явиться в обласному центрі. Його поява вже назріла давно.
— Аналіз пересування пасажирів на Центральному залізничному вокзалі показав, що 80 відсотків з них їдуть у приміському напрямку й 15 відсотків — у транзитному, — розповідає Микола Улізько.  — Є серйозна пропозиція побудувати новий вокзал приміського сполучення напроти Центрального вокзалу. Там же можна буде обладнати простору стоянку автотранспорту. Буде зведено конкорс, що з’єднає діючі й новий вокзали над залізничними коліями (як у Києві). У мене були пропозиції побудувати над шляхами також паркінг: дуже зручно, й території не займає. Надалі з Приміського вокзалу буде зроблено виїзд на Набережну. А там побудують ще річковий вокзал і новий автовокзал. Отже, людина, приїхавши до Дніпропетровська залізницею, одразу зможе чи виїхати автотранспортом, чи попливти по Дніпру. А на новому річковому вокзалі обладнають вертолітні майданчики.
— Як то кажуть, готова вірити, але недобудований готель «Парус» так і стоїть більмом на оці, розвіюючи найрайдужніші мрії. Коли-небудь його добудують?
— Це питання надто складне, історія цього об’єкта сумна. Коли його проектували, норми з висоти кімнат були одні, а тепер вони змінилися. З існуючою проектною висотою ніхто готель тепер не прийме в експлуатацію. 
Хто сьогодні господар «Паруса», архітектор не відповів. Одне слово, сумний образ величезного пристанища для бомжів, прикритого рекламою найбільшої фінансової корпорації України, поки ще нависатиме над містом.
Бесіду вела Тетяна ВАЛІГУРСЬКА.