Темний бік пільги

1 жовтня Кабмін України прийняв постанову № 912 «Деякі питання забезпечення стабілізації роботи електрометалургійних підприємств». Підприємства, які споживали протягом минулого року понад 60 млн. кВт-год і в собівартості продукції яких електроенергія становить не менше 30%, одержать можливість купувати енергію за спеціальним тарифом — 5 євроцентів за кВт-год замість теперішніх 9 євроцентів без обліку дотаційних сертифікатів. Це навіть менше, ніж платять деякі категорії населення. Пільги, швидше за все, одержать три феросплавні заводи, які контролює група «Приват». За оцінками експертів, вони заощадять від 300 до 800 млн. гривень.

Або, як справедливо відзначив голова Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, істотно знизити ціну на власну продукцію.

Однак від модернізації, найімовірніше, відмовляться через відсутність часу, а зарплату підвищать, як це зазвичай буває, лише топ-менеджерам. При цьому не виключено, що феросплавники захочуть продовжити дію пільг. Це вже відомий сценарій, відпрацьований на ринку нафтопереробки: НПЗ, які також належать «Привату», роками не модернізуються лише тому, що пільги, які щорічно їм надають, жодним чином не впливають на ефективність виробництва.

У такій ситуації досить дивною видається бездіяльність Антимонопольного комітету. За законом він має контролювати не лише антиконкурентні дії та змови підприємців, але й аналогічні рішення державних органів. А у випадку з тарифами для «Привата» є і те, і інше.

— У цій ситуації АМКУ може почати розслідування і назначити або пільги на електроенергію широкому колу споживачів, а не лише деяким компаніям, або взагалі скасувати їх для електрометалургів, — відзначає керівний партнер юридичної фірми «Астерс» Олексій Дідковський.

На неконкурентні пільги необхідно реагувати ще й тому, що вони можуть створити проблеми у відносинах зі Світовою організацією торгівлі. Низькі тарифи створюють штучні переваги наших виробників перед західними. Це може обурити останніх.

— Таку преференцію для українських підприємств можуть сприйняти країни-члени СОТ як приховане субсидування, і вона загрожує Україні розслідуваннями щодо українського експорту із введенням відповідних санкцій, — відзначив старший партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» Василь Кісіль.

Та й українські підприємства інших галузей можуть зажадати таких само пільг, вважає старший аналітик інвестиційної компанії «Трійка Діалог Україна» Сергій Невмержицький. «Якби був ринок прямих договорів, тоді зрозуміло — все прозоро: споживач знаходить постачальника за прийнятною ціною. А в нинішній ситуації незрозуміло, чим електрометалурги кращі за хімічну промисловість або сільське господарство», — каже експерт.

Ще одна причина, чому доцільність пільг для феросплавників необхідно поставити під сумнів, — це оприлюднені нещодавно схеми з ухилення групи «Приват» від податків. За даними «Деловой столицы», близько 200 млн. доларів прибутку, який отримали вітчизняні ферозаводи, «осіло» на банківських рахунках з різними офшорними прописками. Ще близько 100 млн. було «вимито» з бюджету заводів за рахунок закупівлі через таких само посередників імпортної марганцевої руди. Виходить, що власники феросплавних заводів навмисно «вимивають» з них гроші, але при цьому отримують від держави преференції за чужий рахунок. Країна при цьому втрачає валютні доходи.

Є і другий бік цієї медалі. Хтось має компенсувати втрати енергетиків. 

Не виключено, що злякавшись страйків, влада перекладе всю ношу нових пільг на самих енергетиків, у тому числі і на державні ТЕС. І тоді ситуація буде зовсім кепською. Адже лише з початку року борги за електроенергію в країні зросли на 20% і досягли майже 13,5 млрд. гривень, що еквівалентно безкоштовному споживанню енергії всією країною протягом двох місяців. Пільги для феросплавників лише погіршать ситуацію.

— Компанії працюють на межі рентабельності. І надання пільг на електроенергію окремим підприємствам загрожує заморожуванням енергетичних інвестпроектів і затримками у проведенні реконструкцій енергоблоків, у результаті чого збільшуватимуться ризики аварійних і віялових відключень, — вважає Сергій Невмержицький.