Виборча кампанія, на жаль, не дала відповіді на те, якою має бути країна після парламентських виборів, як їй розвиватися у внутрішньому і зовнішньому плані. Таку думку висловив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин в інтерв’ю парламентському телеканалу «Рада» у четвер. Він пожалкував, що під час виборчої кампанії не було відповідного діалогу, вона «часто вибудовувалася на чорному піарі, на намаганні розсварити людей, поділити території» і за принципом «після 28 жовтня життя не буде».

Однак виборами життя не закінчується, сказав В. Литвин, наголосивши, що «після виборів до парламенту ключовим питанням буде як заспокоїти «розбурханих» політиків, які привнесуть настрої невдоволення у Верховну Раду і відчуватимуть тиск людей, підтримкою яких вони заручилися».

На думку В. Литвина, треба буде «організувати діалог, щоб зшити країну». «Це — ключове питання, і воно має знайти відбиток у Державному бюджеті на 2013 рік, який потрібно прийняти до кінця цього року», — підкреслив він.

Також глава парламенту висловив думку, що виборче законодавство повинно бути стабільним і зробити Верховну Раду відповідальною перед народом, має «прив’язати» депутатів до мажоритарних округів і до людей».

Керівник парламенту назвав чинний закон про вибори «надзвичайно ліберальним», оскільки він дозволяє недобросовісним кандидатам в депутати обиратися до парламенту. «Законодавство практично не дає можливості зняти з виборчих перегонів людей, які зловживають посадовими можливостями та надають недостовірні дані про себе, які займаються підкупом виборців», — зазначив він.

В. Литвин підкреслив, що виборче законодавство, яке нині має «компромісний характер», повинно бути «більш чітким, відповідати стану нинішнього суспільства і зробити Верховну Раду відповідальною перед народом».

Відповідаючи на запитання, керівник парламенту назвав позитивним те, що Верховна Рада не бере участі в організації виборчого процесу. За його словами, завдання парламенту має полягати лише в ухваленні такого закону, який би забезпечив прозорий перебіг виборчої кампанії, процесу голосування і підрахунку голосів. При цьому В. Литвин наголосив на важливості забезпечення рівних умов для всіх кандидатів у народні депутати незалежно від того, чи представлені вони у парламенті нині.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що оцінка виборчих перегонів в Україні повинна базуватися на сукупності усіх чинників. 

Говорячи на прохання телеканалу про статтю у газеті «Нью-Йорк Таймс» за 24 жовтня 2012 року, в якій Державний секретар США Гілларі Клінтон та Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон закликали українську владу провести вільні вибори, наголосивши, що вони стануть іспитом для країни, В. Литвин зазначив, що ця публікація є «ще одним вагомим додатковим підтвердженням того, що вибори відбуваються не тільки в Україні». Також, за його словами, це є свідченням того, що Україна «становить інтерес і для Європи, і для Сполучених Штатів Америки». «І третє, — сказав він, — це заключний акорд передвиборної кампанії».

Водночас В. Литвин вважає статтю «збалансованою», оскільки в ній міститься позитивна оцінка здобутків України за роки незалежності, а також акцентовано увагу на відомих проблемах, зокрема, щодо неучасті Ю. Тимошенко і Ю. Луценка у виборчій кампанії. Керівник парламенту зазначив, що публікація є «як пропозиція до спільного плану дій на післявиборчий період».

Голова Верховної Ради позитивно оцінив діалог з міжнародними спостерігачами і назвав його «цікавим». 

За його словами, він свідчить, що вони фахово розбираються в політичних подіях в Україні, розмова завжди відбувається на професійному рівні, демонструється об’єктивний підхід, разом з тим, сукупні оцінки дещо відрізняються від того, на якому тлі відбувається діалог. Разом з тим, зазначив В. Литвин, «говорити про те, що у нас все ідеально і все гарно, також немає підстав». «Треба дивитись на все, що відбувається, у сукупності», — наголосив він.

Підсумки роботи парламенту нинішнього скликання у кількісному вимірі Голова Верховної Ради України В. Литвин вважає в цілому втішними, адже за чотири роки роботи народні депутати ухвалили 1472 закони, з яких 195 — системного характеру.

За словами В. Литвина, за час роботи Верховної Ради шостого скликання парламентарії розглянули понад 5 тисяч законопроектів і більш як 7 тисяч постанов, прийняли майже 4 тисячі постанов організаційного і розпорядчого характеру. При цьому він зауважив, що нині на розгляді у Верховній Раді перебуває майже 6 тисяч документів.

Серед позитивів роботи парламенту нинішнього скликання В. Литвин назвав прийняття кодексів — Податкового, Бюджетного, Кримінально-процесуального, Повітряного, які він охарактеризував як «надзвичайно складні документи», а також законів, які регулюють земельні питання та економічну сферу. При цьому він зауважив, що «не всі ці документи рівнозначні, бо частина з них несе на собі відбиток компромісу, лобізму, певних суб’єктивних точок зору».

Керівник парламенту підкреслив також, що робота Верховної Ради часто «була з коліс», і звернув увагу на той факт, що «пропозиції уряду розглядалися досить швидко».

Серед «мінусів» у роботі В. Литвин назвав прийняття законодавчих актів, які викликали у суспільстві негативний резонанс, зокрема, першої редакції Податкового кодексу, проекту закону про запровадження кримінальної відповідальності за наклеп, закону про засади мовної політики. «Тут парламент мав демонструвати більшу відповідальність, об’єктивність і виваженість», — зазначив він.

Прес-служба Верховної Ради.