Сьогодні на першому засіданні Верховної Ради восьмого скликання, крім розгляду організаційних питань, парламентарії також планують підписати Коаліційну угоду.
Зокрема, обраний народний депутат від Блоку Петра Порошенка Павло Розенко заявив, що програма-мінімум першого пленарного засідання — це проходження всіх юридичних процедур, формування фракцій, коаліції. Тільки такі кроки дадуть можливість старту офіційних переговорів з формування комітетів і уряду. За його словами, після складання присяги новообрані народні депутати отримають посвідчення і картки для голосування, а потім будуть сформовані фракції та відбудеться підписання Коаліційної угоди.
Крім того, Павло Розенко не виключає, що керівництво Верховної Ради не буде обрано на першому засіданні парламенту. «Якщо згадати всі попередні скликання, ніколи Голову Верховної Ради не обирали одразу на першому засіданні. Є конституційна процедура, яку повинні дотримуватися народні депутати, аби не виникало питання щодо легітимності або нелегітимності обрання нового керівництва парламенту», — пояснив він.
Новообраний народний депутат від «Народного фронту», член робочої групи з підготовки Коаліційної угоди Леонід Ємець зазначив, що робота над Коаліційною угодою тривала якісно, як це і має бути в демократичному парламенті. «Я впевнений, що Верховна Рада працюватиме на благо України, оскільки у нас, за попередніми підрахунками, є 304 голоси, а це достатньо для того, щоб Коаліційна угода не залишилася декларацією», — сказав він.
Також Л. Ємець окреслив головні питання, які стоятимуть перед більшістю в парламенті. Зокрема, це обороноздатність (визначений курс на НАТО), нова виборча система (відкриті списки). Нагадав представник «Народного фронту» й про те, що його політична сила одразу після парламентських виборів назвала прізвища своїх кандидатів на посади в уряді та парламенті і є абсолютно відкритою у цьому питанні.
За словами обраного народного депутата від Опозиційного блоку Наталії Королевської, Коаліційна угода не стала дорожньою картою щодо виходу країни з кризи, а тільки зборами гасел. «Тому, думаю, коаліція проіснує недовго — за найоптимістичнішими прогнозами, — до березня. Але ми зробимо все, щоб робота коаліції та уряду була максимально прозорою», — сказала вона.
Наталія Королевська зазначила, що на весь текст угоди питанням соціального захисту громадян було присвячено лише півтори сторінки тексту, хоча підтримки від держави потребують понад 18 мільйонів українців — ветерани, пенсіонери, інваліди, діти-сироти, афганці, чорнобильці.
Політик наголосила: опозиція не тільки підтримуватиме рішення, які дозволять вивести Україну з кризи і підвищити рівень соціального захисту громадян, а й контролюватиме коаліцію, аби вона виконувала свої обіцянки.
Обраний народний депутат Віктор Балога (самовисуванець) вважає, що між учасниками коаліції відсутня довіра. Вони не можуть подолати квотний принцип. «Тому те, що угода парафована, ще не означає про домовленість між підписантами. Якби не тиск з боку Заходу, то Коаліційну угоду писали б досі. Одні кажуть, що через шість днів представлять новий уряд, інші — через десять. Хоча ні перші, ні другі не готові поступатися. Тому, якщо Кабінет Міністрів і буде сформовано найближчим часом, то тільки завдяки старанням третьої сторони. Але він буде хитким і конфліктним», — зазначив В. Балога.
У свою чергу експерти продовжують аналізувати Коаліційну угоду та оцінювати її парафування. «Якщо вчитатися в текст угоди, там містяться досить доленосні для багатьох моменти. У ній зібрані положення стратегічного і тактичного характеру. Є досить чіткі та якісні формулювання. Приміром, з екології, які були імплементовані з документів ЄС. Також більш-менш чітко прописаний сектор забезпечення безпеки держави, реформи правоохоронних органів», — сказав керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов. Те, що стосується соціальної сфери в цій угоді, за його словами, викликає багато питань. Приміром, передбачається скорочення бюджетних витрат, підвищення комунальних тарифів, відмова держави від значної частини соціальних зобов’язань, а також всупереч Конституції закривати медичні установи. Також у Коаліційній угоді нічого не сказано про трансферне ціноутворення, перекриття офшорних лазівок. «Дійсно, ситуація в економіці критична і економити треба, але якщо виникає питання про затягування пасків, то це повинні робити всі. Але в Коаліційній угоді бачимо, що це стосується простих українців, а не олігархів», — зазначив експерт.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко наголосив: Коаліційна угода визначає дії майбутніх коаліції і Кабміну. Тепер треба шукати ефективних і харизматичних виконавців. Але найголовніше, підкреслив він, що партії погодили всі питання. Зокрема, за його словами, в угоді прописані механізми взаємної відповідальності: Кабмін має виконувати узгоджену коаліцією програму, а коаліція бере на себе відповідальність підтримувати діяльність уряду.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що доля майбутнього Кабінету Міністрів повинна вирішитися вже цього тижня, однак остаточних домовленостей коаліції поки що не має.
На думку директора компанії персонального та стратегічного консалтингу «Berta Communіcatіons» Тараса Березовця, особливі надії на угоду покладати не варто. «Зазвичай програма Коаліційної угоди на 80% забувається і не виконується. Цю, можливо, виконають наполовину. Велика частина реформ потрібна для співпраці з ЄС і МВФ, тому важливо, що для їх виконання були прописані тимчасові рамки», — зазначив експерт.
Із проекту Коаліційної угоди
Гарантування соціального захисту
1.1. Створення системи соціального захисту, за допомогою якої громадяни не будуть зобов’язані додавати до своїх заяв та звернень, у т. ч. в органи соціального захисту, будь-які довідки та погодження — всю необхідну інформацію держава буде отримувати самостійно за рахунок обміну даними між різними органами влади. Водночас буде передбачено відповідальність заявника за подачу завідомо неправдивих даних, що можуть призвести до прийняття неправомірного рішення на користь заявника;
1.2. Оптимізація системи соціального страхування в Україні з метою забезпечення незалежності, прозорості та публічності в діяльності фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема, шляхом:
1.3. Запровадження обов’язкового загального державного медичного страхування як складової системи соціального страхування
1.4. Встановлення єдиних принципів нарахування пенсій в Україні. Поетапне запровадження накопичувального рівня пенсійної системи. Розвиток недержавного пенсійного страхування. Розробка нової редакції Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
1.7. Остаточне скасування системи пільг та привілеїв для усіх посадовців. Ніхто не матиме жодних пільг у зв’язку зі своєю посадою;
1.10. Створення належної системи соціального захисту учасників АТО та вимушених переселенців.