Лист від Галини Пустовіт, багаторічної передплатниці «Голосу України», можна було назвати сердитим. Вона скаржилася, що після переїзду на нову квартиру й переадресації передплати «Голос України» стала одержувати, як то кажуть, через номер на третій. Куди тільки не зверталася по допомогу: до поштового відділення, до одеської дирекції «Укрпошти», до правління ОСББ, що обслуговує новобудову, і ніде не отримала відповіді, чому зламався графік доставки газети, котру вона передплачує 18 років. Ну а в телефонній розмові Галина Кирилівна сумно зізналася, що на 2013 рік від газети відмовляється — і грошей шкода, і здоров’я не хочеться витрачати на сварки з чиновниками.
Знає, але допомогти не може
На прохання прокоментувати цей лист Сергій Блащицький, заступник директора одеської дирекції «Укрпошти» заявив, що знає цю проблему і цю конкретну ситуацію з передплатницею «Голосу України». Знає, але допомогти не може. Чому?
— Галина Кирилівна проживає в одній із новобудов, на вулиці Генуезькій, — розповідає Сергій Миколайович. — Будинок здано в експлуатацію два роки тому, й у жодному з під’їздів немає поштових скриньок. Куди доставляти пошту? У під’їзд? У квартиру? Залишати охоронцеві? Тобто поштовики не гарантують не тільки вчасної, а й звичайної доставки поштової кореспонденції, в тому числі й періодики.
Будівельний житловий бум, що розгорнувся кілька років тому, висунув величезну кількість проблем перед житловиками — енергетичну, водопровідну, каналізаційну, поштову. І якщо перші більш-менш розв’язували, то поштова виявилася не просто відсунутою на другий план, про неї забули й намагаються не згадувати.
На сьогоднішній день у під’їздах житлових будинків тільки міста Одеси відсутні 17,2 тисячі поштових секцій, ще в 32 тисячах поштових скри-
ньок необхідно встановити замки, дверцята, пофарбувати їх. Тобто поштовики й раді доставляти пошту, але, як то кажуть, технічні умови відсутні.
Хто повинен стежити за справністю абонентського господарства?
— Органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства встановлюють поштові скриньки, стежать за їхньою справністю, ремонтують, — прокоментував ситуацію Геннадій Блащицький.
Колись до складу державних комісій із приймання житлових будинків в експлуатацію обов’язково залучали працівників поштового відомства, які не підписували державний акт без наявності в під’їздах поштових скриньок. Пізніше (кимсь і з причин невідомих) поштовиків було визнано фігурами малозначними і до складу державних комісій їх уже не включали. Ну й одразу після цього будівельники перестали обладнувати новобудови абонентськими шафами, тобто поштовими скриньками.
Згодом і місцеві бюджети перестали виділяти кошти на ремонт абонентського господарства. А незабаром поштові скриньки стали просто зникати з під’їздів. Така сумна картина. А кількість скарг на неритмічну роботу поштового зв’язку стала обчислюватися тисячами.
Виживає той, хто виживає інших
У конкуренції за читачів газетам доводиться конкурувати із сучасними видами зв’язку, Інтернетом, телебаченням. Встигнути за останніми в оперативності, безперечно, складно, а іноді просто неможливо. Але читачі, що десятиліттями передплачують улюблені газети і журнали, не квапляться прощатися з ними. Єдине, що вони хочуть, — щоб пресу доставляли, як колись, оперативно, чітко, за графіком.
— А чи існує такий графік? — поцікавився в Сергія Блащицького.
— Існує, — роз’яснив він. — Графік відпрацьовано з Києвом, звідки надходять всі загальнонаціональні друковані ЗМІ, його розроблено і для внутрішньообласної мережі «Укрпошти».
Магістральним автомаршрутом Київ—Одеса за графіком друкована продукція, поштові відправлення надходять до Південної Пальміри о 9.20 ранку.
На призалізничному поштамті відбувається сортування. З 1 жовтня тут почала діяти суперсучасна автоматична лінія. Кожне із 740 поштових відділень області отримує у спецмішках газети і журнали. Тобто поштові відділення, скажімо, Одеси, Кодими, Роздільної, Іванівки, Рені в обласному центрі «затарюються» періодикою.
Відділення поштового зв’язку Одеси отримують свої мішки до 12.00. Тобто через три години після прибуття поштомобіля з Києва. І передплатники мають можливість читати загальнонаціональні газети день у день. До 17-ї години поточного дня газета вже лежить в них у поштовій скриньці (якщо така є).
А в які терміни всеукраїнські ЗМІ потрапляють у віддалені райони?
— Відповідно до графіка — наступного дня, — коментує Сергій Миколайович. — У регіоні є три внутрішньообласні маршрути для перевезення пошти: Сарата—Ізмаїл, Ширяєве—Любашівка, Котовськ—Білгород-Дністровський. У цих населених пунктах розміщуються центри поштового зв’язку. Звідти мішки з поштою втретє перевантажуються на машини, які доставлять їх до поштових відділень. Поштові автопоїзди вирушають з Одеси о 22-й годині й прибувають у пункти призначення вночі або вранці.
Такі схема і графік руху транспорту з доставки пошти.
А якщо останній змінити? Скажімо, машина з Києва прибуде до Одеси на годину раніше?
— Це, звісно, полегшить умови роботи поштовикам, — каже Сергій Блащицький, — але для передплатників ця година ніякої ролі не відіграє.
Ось проста дорожня арифметика. Від Одеси до Києва — 498 кілометрів, а від Одеси до райцентру Рені — 350 кілометрів (тобто до передплатника «Голос України» повинен проїхати 848 кілометрів), до Ізмаїла — 240 кілометрів (а це 738 кілометрів), до Кілії — 220 кілометрів.
А з урахуванням того, що за межами Одеси дороги мають такий вигляд, немов останній раз їх ремонтували 20 років тому, то пересування ними збільшується на 4—5 годин. І 160 автомобілів одеської дирекції «Укрпошти» постійно доводиться ремонтувати.
Невже оперативна доставка загальнонаціональних друкованих ЗМІ в сільські райони — це зачароване коло?
Щодо цього поштовики знають відповідь. Сергій Блащицький упевнений: необхідно відродити й активно використовувати досвід минулих років — децентралізувати друк всеукраїнських газет. За нинішнього розвитку інтернет-технологій децентралізація друку особливих труднощів не становить. А потужності комунального підприємства «Видавництво «Черноморье» дають змогу «переварити» передплатні регіональні тиражі декількох областей — Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Кіровоградської.
Сьогодні «Укрпошті», як то кажуть, у потилицю дихають конкуренти. Вони вже практично перетягнули на себе від неї доставку посилок і бандеролей, вивчають можливість доставки друкованих ЗМІ. На боці конкурентів — оперативність, культура обслуговування, використання в роботі новітніх технологій.
У ці дні йде передплата на українські та зарубіжні ЗМІ. Поки що особливої активності передплатників немає, вона з’явиться за тиждень-другий до терміну завершення передплати. Але чи з’явиться ця черга? Хтозна, може саме «черепашачі методи» доставки газет підштовхнуть читачів до того, щоб взагалі відмовитися від передплати? Не хочеться в це вірити.
Одеська область.
