Ювенальна юстиція — недитячі завдання українського суспільства

В Інституті законодавства Верховної Ради відбулося 13-те засідання Консультативної ради з питань ювенальної юстиції. Предметом зустрічі стало обговорення проблем захисту дітей у конфлікті із законом, які не досягли віку кримінальної відповідальності.

Засідання провів перший заступник директора Інституту законодавства, академік НАПрН України Олег Зайчук. На зустрічі серед інших були присутні: керівник програми «Захист дітей» Представництва ЮНІСЕФ в Україні Габріель Акімова та керівник проектів Руслана Сірман, секретар Консультативної ради, завідувач сектору Інституту законодавства Алла Санченко, представники комітетів та Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України, Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, науковці, практичні психологи та громадські діячі.

На засіданні було представлено документи ООН і Ради Європи — Інструкція ЮНІСЕФ для країн Центральної та Східної Європи і СНД із рекомендаціями стосовно дій держави та суспільства по відношенню до дітей, які вчинили правопорушення, але ще не досягли віку кримінальної відповідальності, Керівництво ООН з попередження злочинності та Стратегія Ради Європи щодо захисту прав дитини 2012—2015.

Водночас за особливо тяжкі злочини — умисне вбивство, завдання тяжких тілесних ушкоджень та інше — дитина може бути засуджена з 14 років. Якщо ж дитина вчинила правопорушення до настання цього віку, основним завданням держави та суспільства є допомога в усвідомленому виправленні та соціалізації, що запобігатиме подальшій віктимізації.

В Україні вже прийнято низку важливих документів — Національну стратегію профілактики соціального сирітства, спрямовану на вдосконалення системи надання соціальних послуг дітям і сім’ям із дітьми, Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, що визначає державну політику у сфері захисту прав дітей, які потрапили в конфлікт із законом, та інші. У зв’язку з цим на засіданні обговорювали питання реформування системи соціальних послуг, роботи органів та служб у справах дітей, правоохоронних органів, шкіл соціальної реабілітації, активізації громадськості та поглиблення публічно-приватного партнерства в цій сфері тощо.

Окремі інновації — створення Центру відвідування для дітей та молоді, які перебувають у конфлікті із законом, оптимізація роботи шкіл соціальної реабілітації — нині апробовуються за підтримки міжнародних проектів, урядів Канади та Голландії. Узагальнення їх результатів забезпечить можливість ефективізації роботи держави в інтересах дитини.

На засіданні наголошувалося, що впровадження нових форм і методів роботи, заснованих на повазі до дитини та її прав, вимагає належного фінансування з боку держави, вивчення та впровадження кращого зарубіжного досвіду та підвищення кваліфікації фахівців усіх відповідних служб.