Мости в тумані і дороги в нікуди

 

 

Сьогодні тут працюють близько семисот людей. А ще більші подвиги доводилося творити в липневу спеку. Коли не те що на тутешньому сонці робити щось неможливо, а, здавалося, й дихати вже несила, люди виходили на роботу, як на подвиг.

Будівельникам треба освоїти виділені кошти за будь-якої погоди. 2012 року грошей виділено приблизно втричі більше, ніж зазвичай, 450 мільйонів гривень. І прийшли вони не в листопаді чи, що ще хитромудріше, 30 грудня, а в погожий період, коли на будівництві щось справді можна зробити. Але й це ще не все.

— Державтодор України як замовник будівництва вже отримав належні 450 бюджетних мільйонів, — розповідає заступник начальника Запорізького облавтодору з будівництва Олександр Шандиба. — Є й постанова Кабінету Міністрів про додаткове виділення до кінця року ще 320 мільйонів гривень, які теж освоїмо.

Варто додати, що, окрім двох мостів — через Новий і Старий Дніпро (Новий Дніпро — тобто рукав між Лівим берегом і Хортицею називають просто Дніпром), — на трасі будівництва ще 25 штучних споруд. Це естакади і шляхопроводи, різні насипи й підпірні стіни тощо. Одне слово, колосальні обсяги робіт, яких саме цього року виконано значно більше, ніж зазвичай. І тут спасибі всім причетним якраз за виділені гроші, без яких, як мовиться, і той лад би згас...

 

І тут будівельники зі стажем скажуть легендарну фразу: з грішми і «чайник» щось збудує, а ти спробуй без грошей! А без них нічого не виходило. Особливо стосовно мостів — споруд, яким стояти і служити людям століттями. До речі, ми тут усе про їхнє будівництво розповідаємо, а що таке власне мости? Коли вірити вже легендарній серед народних мас, які чимось цікавляться, «Вікіпедії», то «міст — штучна споруда, призначена для руху через річку, яр, озеро та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець прогонових споруд. Міст, перекинутий через дорогу, називають шляхопроводом, міст через яр або ущелину — віадуком».

Коли кореспондент місив грязюку в районі мостового переходу і через Старий Дніпро, і через просто Дніпро, то хоч як придивлявся, ніяких споруд, описаних «Вікіпедією», не побачив. Адже у визначенні популярної енциклопедії ключове слово — ЧЕРЕЗ. А того «через», хоча б у вигляді якоїсь сільської кладки якраз і немає. Попри вісім з гаком років будівництва...

Поцікавився цим питанням в Олександра Шандиби. За його словами всі металоконструкції на будівництво штучних споруд замовлено, за винятком однієї — споруди номер десять... Ов-ва! А це і є головна родзинка всієї будови — так звана «нерозрізна» балка, або власне міст через Дніпро. Цікаво...

Тепер про ванти — стальні канати, які зі 166-метрового пілона підтримуватимуть ту «балку». До речі, будівництво пілона подолало на час наших останніх відвідин будмайданчика позначку у 113 метрів. Як бачимо, їм ще рости і рости...

Олександр Шандиба повідомив, що ванти замовлено і проплачено ще попереднім замовником будівництва і термін їхньої поставки — листопад-грудень поточного року. Чути це було трохи дивно, але сперечатися з посадовцем облавтодору не став. Бо тут ось яка річ: попереднім замовником, в якого мости, скажемо прямо, відібрали на користь Укравтодору, було запорізьке комунальне підприємство «Управління капітального будівництва». Відібрали, як ви розумієте, винятково з добрими намірами завершити першу чергу будівництва вже цього року. Перед тим Запорізькому міському голові Олександрові Сіну (є підозри, що не з власної ініціативи, а в добровільно-примусовому порядку) довелося звільнити начальника УКБ Івана Сухомлина. Справжнього, зазначимо, професіонала або, мовою сьогоднішніх молодих, — фаната запорізьких мостів. Так ось під час кожного спілкування з Іваном Прокоповичем він як молитву повторював: запорізькі мости — це надсучасні технології. А останні вже не чекають на «освоєння» якихось коштів, а самі диктують порядок і строки фінансування. Особливо такі елементи, як «нерозрізна» балка довжиною 660 метрів (сім місяців — термін від оплати металоконструкцій заводу-виробникові до постачання ним готової продукції) та ванти (18 місяців так званого «роботного» часу — від оплати до постачання). Під час останньої зустрічі в лютому 2012 року вже на той час із колишнім керівником УКБ і радником голови Запорізької облдержадміністрації з’ясувалося, що ніхто поки що нічого за ванти не проплачував. А з «нерозрізною» балкою взагалі не визначилися навіть з виробником.

От біда! А можливо, хтось щось «призабув» — чи добродій Сухомлин, чи добродій Щандиба? Тому зв’язався з головним інженером КП «Управління капітального будівництва» Володимиром Гриценком. «Так, ми справді замовляли ванти в німецького виробника, — підтвердив той. — Протягом тривалого часу «стояли в черзі», але до оплати — через відсутність коштів (бо минулого року 450-мільйонного «изобилия» не спостерігалося. — Авт.) справа так і не дійшла».

Ну що ж, залишилося дочекатися грудня і власноруч помацати ті ванти руками. І тоді з’ясується, хто насправді щось «призабув».

А поки ось про що. Запоріжжю і без КВК і «Камеді-клаб» сьогодні весело. Бо сміх викликають, в тому числі, і заяви місцевих посадовців, що «вже сьогодні я можу запросити запоріжців зустріти Новий рік на нових мостах, якими до того часу відкриється рух». Який саме рух відкриється запорізькими мостами вже фактично через два місяці, читач може оцінити, поглянувши на знімок абсолютно відсутніх переходів хоч через Новий, а хоч через Старий Дніпро.

А вся історія «відкриття руху вже цього року» розпочалася на початку серпня, під час приїзду до Запоріжжя одного високопосадовця з Києва. Той необачно кинув фразу, що рух мостами до Нового року — це «цілком реально», а вже «батьки» області і міста замість того, щоб промовчати, одразу взяли під козирок: «Раз обіцяли — зробимо!». Ну а далі — слово за слово — і дійшло вже до згадуваних «новорічних святкувань» на мостах.

Та якби тільки до них! Якийсь час у місті висіли білборди та сіті-лайти із звеличуванням будівництва першої черги мостів вже до кінця 2012-го. Перша черга — це три смуги мосту через Новий Дніпро, перероблені в чотири. Яких немає і не скоро вони будуть. Тільки-но про таке почала писати місцева преса, білборди миттєво зникли. І вийшло, що виділене вперше за вісім останніх років НОРМАЛЬНЕ ФІНАНСУВАННЯ і справді героїчна праця будівельників, щоправда на ОСВОЄННІ, ще раз наголосимо, КОШТІВ, а не НА БУДІВНИЦТВІ власне мостів, цього року як передвиборний піар зовсім не згодилися. Через необачність... Тому будемо вірити, що вже нові вибори стануть і для тих, хто виділяє кошти, і для будівництва мостових переходів вдалішими.

І тут, хоч як дивно, починати треба вже сьогодні. Бо коли негайно проплатити німцям гроші за ті злощасні ванти, то є велика ймовірність, що через два роки на запорізьких мостах і справді почнеться рух. А коли ні, то треба буде шукати, куди ще можна вкласти мільйонні кошти. Бо дороги фактично в нікуди буде опоряджено як справді європейські вже цього року, а що ж тоді робити наступного? Класти новий пласт асфальту і фарби?