«Мізки» зустрілися із «гаманцями»

Порівняно з минулими роками, експозиція стала меншою, а представлені проекти по кишені лише великому чи середньому бізнесу. Організатори пояснюють це високими вимогами іноземних партнерів до якості ідей — витримати цей стандарт змогли не всі. Обласна влада обіцяє повне сприяння інвесторам у проходженні процедур, необхідних для початку роботи в регіоні.

Помітно, що не втрачає популярності тема впровадження енергозберігаючих технологій та альтернативної енергетики. На виставці представлено одразу кілька великих компаній цієї галузі — як-то «Віндпауер», виробник вітроенергетичних установок, «Shell», яка заявляла про намір видобувати сланцевий газ на кордоні Донецької та Харківської областей, а також ДТЕК, яка просуває вітроенергетику та модернізує теплоелектростанції. Остання фірма наочно представила на стенді співвідношення вартості продуктів послуг першої необхідності чи розваг до споживання електроенергії побутовими приладами. Наприклад, 9 гривень коштуватимуть десяток яєць і робота холодильника протягом 30 днів. Або заряджання мобільного телефону протягом 4000 днів. А один похід у кіно вартістю 65 гривень еквівалентний вартості електроенергії на щоденне прання в машинці-автоматі протягом півроку. Мета такого інтерактивного порівняння — переконати споживачів платити за електроенергію вчасно та використовувати техніку із низьким рівнем споживання енергії.

Щоправда, на державному рівні технічний прогрес в окремо взятій квартирі ніяк не заохочується. «В Європі дуже поширена практика, коли люди вкладають власні кошти в утеплення будинків, встановлення сонячних батарей. При цьому енергопостачальник знижує для них тариф на електроенергію, і за певний проміжок часу люди компенсують свої вкладення. У такий спосіб держава стимулює енергозбереження», — розповідає представник компанії ДТЕК Олена Бесарабова.

Начальник відділу енергоменеджменту та екології виконкому Артемівської міськради Денис Павленко вважає, що всі муніципалітети потребують насамперед обліку енергоресурсів. «Передусім потрібно організувати моніторинг споживання цих ресурсів. Неможливо заощаджувати те, що невідомо. Ми почали з бюджетних організацій, у кожній із них призначений енергоменеджер, який щоденно стежить за показаннями лічильників — вода, світло, тепло. Порівнюємо період цього року із попереднім, не повинно бути перепадів. Крім того, потрібні якісь енергозберігаючі заходи — вимикання світла, зниження навантаження на вихідні, заміна вікон. Все це приносить результати».

На виставці Артемівськ представив кілька проектів, спрямованих на досягнення європейських стандартів енергоспоживання у житловому фонді, комунальній сфері та бюджетних закладах. Нині будівлі споживають у середньому 250 кВт-годин на один квадратний метр опалюваної площі, тоді як в Європі — уп’ятеро менше. Цікавлюся, чому інвестору вигідно вкладати гроші в утеплення будівлі в Артемівську чи інші локальні проблеми. «У нас реалізовують проект ефективного енергоосвітлення у бюджетних організаціях. Це проект спільного впровадження за Кіотським протоколом. Інвестор вкладає гроші, заощаджує енергоресурси, знижує викиди чадного газу до атмосфери. І у такий спосіб стає власником квот, які може продати й отримати за це кошти. Так само можна знизити викиди парникових газів від будівель», — пояснює начальник відділу. Є й інші механізми: приміром, після утеплення будинку витрати на опалення падають, і частину різниці в оплаті отримує компанія, яка вклала гроші.

І поки міста мріють про комунальну революцію, сільські райони пропонують городянам... відпочинок від проблем. «Ми привезли проекти, які вже реалізуються на території району. Приміром, проект елеватора загальною площею шість гектарів. Після завершення будівництва передбачається створити ще 40 нових робочих місць, — розповіла заступник голови Слов’янської районної державної адміністрації Олена Ковальова. — Також представляємо два проекти агросадиб: один із них буде засновано на розведенні риби, другий — на тваринництві. Це спрямовано на те, щоб залучити міське населення до сільського життя, показати, як вирощується екологічно чиста продукція, дати можливість спробувати її. Крім того, другий рік поспіль виставляємо проект гірськолижного курорту та аквапарку. Один інвестор уже знайшовся, тепер шукаємо партнера».

Галузь сільського туризму в районі вважають дуже перспективною. Адже північ області є зеленою зоною із добре розвиненим сільським господарством. Зелений туризм допоможе розв’язати проблему зайнятості для мешканців району. Так принаймні вважає співрозмовниця.

А от одним із розчарувань виставки стала низька активність провідних місцевих навчальних закладів. Вчені та студенти не скористалися можливістю «продати» свої ідеї чи знайти партнера. Та й інші наукові заклади області виявилися майже не представленими. Склалося враження, що «погоду» на інвестиційній виставці диктує все-таки великий бізнес.

Донецька область.