Нарікаючи на кризове падіння бюджетних доходів, керівники багатьох органів місцевого самоврядування у сільських районах Херсонщини тільки й сподіваються на дотації та субвенції якщо не з обласного центру, то з Києва. А от у невеличкому райцентрі Каланчак фінансова скрута добре навчила місцеву владу буквально піднімати «зайві» гроші з землі — до того ж чималі суми.
У Каланчаку біди та проблеми такі, як у сусідніх селищах та містечках: коштів на утримання трьох тутешніх дитсадків та двох Будинків культури хронічно не вистачає, збудовані ще у п’ятдесятих роках минулого століття каналізація та водогін — в аварійному стані, а ремонтувати їх немає за що. Та коли півроку тому на позачергових виборах селищним головою обрали Володимира Зінчука, перше, що він зробив, — попросив депутатів селищної ради разом із фахівцями-землевпорядниками обійти Каланчак та визначити, чи всі підприємці користуються земельними ділянками на законних підставах. Ця доволі нескладна процедура дала змогу виявити понад три десятки власників магазинів, кафе, літніх майданчиків, котрі не оформили на свої ділянки ані прав власності, ані договорів на оренду. Тепер їм довелося легалізувати використання землі, що одразу ж додало грошей до селищної скарбнички. Протягом останніх дев’яти місяців нинішнього року надходження за оренду землі у Каланчаку зросли на 420 тисяч гривень, тобто план доходів до бюджету перевиконали майже на сорок відсотків!
— Ані я, ані селищна рада не прагнемо будь-що «витиснути» з підприємців останню зароблену копійчину — адже їм також треба на щось розвивати свій бізнес, утримувати родини. Намагаємося домовитися по-добросусідськи, переконати, що у Каланчаку назбиралося чимало невідкладних справ, яких без їхньої допомоги не вирішити. Переконуючи комерсантів укладати договори на оренду землі, завжди визначаємо, скільки людина може заплатити за користування нею. Адже прийнята цьогоріч постанова Кабміну дає змогу встановлювати розміри такої платні у досить широких межах: від трьох до дванадцяти відсотків від оціночної вартості землі. Тож принцип простий — у кого з підприємців прибутки вищі, той платить більше, а для тих, хто з хлібу на квас перебивається, платня мінімальна. Але платити мають усі, проблеми громади треба спільно залагоджувати, бо це — проблеми кожного, — переконаний селищний голова Каланчака Володимир Зінчук.
А от витрачання «підібраних на землі» грошей для селища не проблема — адже «вузьких місць» у комунальному господарстві достатньо. Половина зі згаданих 420 тисяч гривень піде на потреби дитсадків — зарплату вихователям, розрахунок за газ для опалення приміщень та підготовку до зими. Ще 200 тисяч залишиться як недоторканний запас для ліквідації поривів та інших аварійних ситуацій у мережах селищного водогону та каналізації: треба ж за щось купувати нові труби та пальне для техніки ремонтних бригад. Надто багато води витече з дірявих труб, якщо сидіти склавши руки і тільки чекати дотацій згори.
 
Херсонська область.