Обсяги промислового виробництва за підсумками вересня скоротилися на 7 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року; від початку року — на 1,2 відсотка, порівняно з серпнем цього року — на 2,6 відсотка.
Статистика недвозначно дає відповідь, чому, власне, відбувається саме так, а не інакше. Серед фундаментальних причин — анемічний попит на статті українського експорту на зовнішніх ринках. У вересні металургія здала на 9,4 відсотка проти вересня минулого року, а за 9 місяців — на 4,5 відсотка. У Всесвітній асоціації виробників сталі вже оголосили про зниження прогнозів на її споживання цього року. Якщо навесні позитивній динаміці споживання сталі врочили 4,5 відсотка, то зараз 2,1 — до 1,409 мільйона тонн. Знижено параметри споживання сталі й у прогнозі на наступний рік. А менші виторги експортерів — то більше клопотів у провідній галузі економіки, яка формує четверту частину ВВП і стимулює до активності інші галузі вітчизняної індустрії.
Наприклад, машинобудування, якому не обійтися без металу і яке в підсумковій табелі обвалилося проти вересня 2011 року на 20,1 відсотка. Або будівельну галузь, де обсяг робіт за 9 місяців знизився на 9,1 відсотка — до 42,1 мільярда гривень. При тому, що майже 23 відсотки від загального обсягу робіт здійснили в столиці, а понад 15 відсотків — на Донеччині. Або залізницю, де загальні обсяги вантажних перевезень неабияк пов’язані з вантажообігом сировинних галузей і металургійної — зокрема. Усе інше — нюанси. Скажімо, я вважаю, що на скорочення обсягів вантажоперевезень цієї осені найбільше вплинули транзитні втрати і низькі показники трубопровідного транспорту, які тісно пов’язані з провальною діяльністю нафтогазового сектору.
Можна безкінечно говорити про нюанси, але всі вони стосуватимуться проблем внутрішнього ринку — нерозв’язаних, заполітизованих, відкладених до кращих часів або через небажання їх вирішувати, або через непрофесійне управління уряду. Євро-2012 виявилося багатомільярдним фантомом, якщо обсяги будівельних робіт знизилися проти минулого року. І якщо за рік кредитні портфелі підприємств скоротилися з 67,7 мільярда гривень до 21,2 мільярда! Якщо так піде й далі, то падіння виробництва призведе до скорочення товарної пропозиції на ринку і робочих місць на підприємствах.
Ще важливий нюанс. На одному з підприємств Запоріжжя робітники сміхом зустріли слова Прем’єр-міністра Миколи Азарова про середній рівень заробітної плати по країні. Котрийсь робітник поінформував Миколу Яновича, що він одержує півтори тисячі гривень. Прем’єр не знітився: «Виходить, що ви працюєте неповний робочий день».
Якщо поглянути на вересневу статистику, то неповний робочий день майже в усіх галузях промисловості. Дякувати — курсу на дешеву робочу силу і дорогі гроші, який втілюється і не підлягає оскарженню.
Щоправда, віце-прем’єр Борис Колесніков на Міжнародному інвестиційному саміті в Донецьку пообіцяв, що за 7—8 років українці одержуватимуть європейську зарплату у 900 євро. Але поки що в серпні середня зарплата становила 3,07 тисячі гривень, що на 78 гривень менше, ніж у липні.