Їдучи у село Полісся, у Волинці на роздоріжжі звернув не на ту асфальтівку. Зупинився біля крайнього помешкання, щоб уточнити маршрут. Якраз на подвір’ї порався високий сухорлявий чоловік.

— Доброго дня, — звернувся до нього. — Я кореспондент.

Пояснив чоловіку свою невеличку проблему. Яке ж було моє здивування, коли пенсіонер, пильно роздивившись мене, ошелешив:

— Ви ж Павленко?

— ???

— А ви звідкіля мене знаєте? — запитав. Не сподівався я десь у глибинці несподівано натрапити на якогось родича! Адже у Сосницькому районі начебто не маю й далеких свояків. Але, виявляється, вони є. Бо ж зблизила нас, як рідних, наша газета.

— Так я ж 20 років передплачую «Голос України», — сказав ветеран. — Як же я вас не знаю...

Чесно кажучи, відразу не дуже вірилося у таку чудасію. І я попросив ветерана винести свіжий номер газети, аби з ним його сфотографувати. Дмитро Миколайович Голод через деякий час повернувся із кількома останніми газетами.

— Я працював деякий час головою колгоспу, головним агрономом, майстром-будівельником, — повідомив він. — За радянських часів постійно отримував «Известия». Бо там писалося про депутатів. А у 1992 році почав передплачувати «Голос України». Щороку. Мені йде п’ятиразовий випуск.

— Що вам найбільше подобається у газеті? — прошу розповісти.

— Та вся вона хороша. Мені і на останній сторінці всякі цікавинки підходять, і новини читаю, і думки депутатів. І всі статті, що робиться у Чернігівській області, переглядаю. Ось у цьому номері про екологічне молоко написали. Я про таке й не знав.

— Ось запишіть моє побажання, — далі попросив 77-річний ветеран праці. — Хай би депутати не ображали одне одного так гостро, як зараз. Стільки бруду по телевізору один на одного ллють!

Якраз підійшов сват Дмитра Миколайовича — Микола Федорович Тарасенко. Я їх обох і сфотографував на лавочці. Вручив Д. Голоду календар «Голосу України».

— Бачиш, свате, — сказав Дмитро Миколайович. — Я ніколи не посилав квитанцію на розіграш призів, бо не люблю у такі ігри грати. А ось все-таки маю гарний подарунок від редакції. Тож і ти передплачуй цю газету. А то хіба тобі все перекажеш!

 

Волинка

Сосницького району

Чернігівської області.

Фото автора.

Дмитро Голод (ліворуч) агітує свого свата передплатити «Голос України».