Якщо Лугань очистять від мулу, пропуск води в ній може збільшитися майже в десять разів. Це поліпшить ситуацію із ґрунтовими водами і знизить ризики підтоплення присадибних ділянок і підвалів будинків Кам’янобрідського та Жовтневого районів. У деяких місцях мул становить майже чотири метри.
Чи будуть щасливі луганські хлопчаки?
Ще за радянських часів «Комсомольская правда» в одному з матеріалів про Клима Ворошилова написала такі рядки: «Щасливі луганські хлопчаки, адже вони можуть купатися в річці, в якій колись плавав їхній знаменитий земляк». Пам’ятається, ця фраза тоді просто розсмішила людей, тому що річка Лугань уже на той час була брудна, смердюча й, незважаючи на те, що проходила по обласному центру, в окремих місцях просто перетворена на смітник. Твердження старожилів, що за старих часів Лугань навіть була судноплавною, піддавалося сумніву, хоча досить високі береги річки свідчать про те, що так воно, швидше за все, й було.
Лугань — притока Сіверського Дінця. Від її здоров’я багато в чому залежить і здоров’я головної водної артерії Донбасу. Це всі розуміють, однак далі розмови про відновлення гідрологічного та санітарного стану Лугані справа не йде. Як завжди все впирається у брак коштів. У різний час керівники області хотіли розв’язати цю проблему, але було потрібно стільки роботи і грошей, що поступово ентузіазм згасав. Сьогодні робота просунулася навіть до розробки й затвердження на рівні Києва проекту з відновлення колишнього стану Лугані й конкретного кошторису майбутніх робіт. Підраховано, наприклад, що очищення річки тільки на території Луганська коштуватиме майже 100 мільйонів гривень.
— Очищення річки Лугань нині гостро необхідне ще й тому, що цей проект є своєрідною підготовкою до іншого проекту, більш масштабного, міжнародного — реанімації річки Сіверський Донець, — каже начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області Олександр Арапов. — Проект дуже складний. Спочатку ми планували очистити 38 кілометрів річки на території Луганська. Але потім, під час розробки проектно-кошторисної документації, зрозуміли, що для реального втілення наших планів потрібно зменшити довжину очищення на 7 кілометрів.
Щоправда, не всі гроші підуть власне на очищення русла. Більша частина суми — 74 мільйони гривень — передбачена на будівельно-монтажні роботи, створення гідротехнічних споруд і тільки 25 мільйонів гривень — безпосередньо на очищення. На сімнадцяти ділянках річки фахівці здійснять берегоукріплення, реконструюють 35 водовипусків, побудують 9 нових насосних станцій, 6 майданчиків для забору води пожежними машинами, 3 нові мости й реконструюють старий міст у парку імені Горького. Виконаний комплекс робіт дасть змогу підвищити пропускну спроможність річки в 5—7 разів і збільшити її ширину до 14—46 метрів.
А планів — безліч!
Якби Лугань була живою істотою, то, ознайомившись зі своїми перспективами, вона б розридалася від щастя... або від жалю до себе. Адже ситуація сьогодні досягла критичної точки: поворотне скидання 100 мільйонів кубометрів води в річку здійснює понад 60 підприємств регіону. Найінтенсивніше процес забруднення водної артерії відбувається на території Луганська. Тут відпрацьовані води до річки скидають підприємства «Луганськвода», «Теплокомуненерго», «Луганськтепловоз», «Луганськсталь», «Луган-Нова», шах- тоуправління «Луганське» та інші. За таке варварське ставлення до водної артерії місто заплатило своїм благополуччям, зіштовхнувшись із проблемою підтоплення. У його зону потрапляє 1425 гектарів землі. Автори проекту обіцяють, що «за умови вчасного фінансування ситуація на краще зміниться вже через три роки». Цьогоріч на роботи із проекту з обласного екологічного фонду витратять 10 мільйонів гривень, ще 20 мільйонів виділить міський бюджет Луганська. Крім того, ще 10 мільйонів гривень обласна влада розраховує отримати з державного екологічного фонду.
— Але тут є проблема, — зізнається Олександр Арапов. — Державний екологічний фонд фінансує роботи лише в сільській місцевості. Але ми будемо домагатися, щоб нас визнали такими, оскільки частину робіт ми фактично будемо вести в сільській місцевості. Наприклад, у селищі Веселеньке. Обстежуючи цю територію, фахівці визначили основні проблеми, які потрібно усунути: затори, а їх понад сто, обвалення берегів, замуленість, незадовільний стан водовипусків, запірної арматури, каналів і насосних станцій.
Цього року, зазначив він, обласна влада планує виконати підготовчі роботи: будівництво нових насосних станцій і мулових майданчиків. Ділянка, що підлягає очищенню, розділена на три частини. Першу і третю очищуватимуть за допомогою плаваючого екскаватора, а другу, складнішу частину, розташовану в густо забудованій центральній частині міста, очистять земснарядом. Мул складуватимуть на мулових майданчиках, виловлені дерева, пластик і залізо відправлять на вторинну переробку.
Олександр Арапов не став заперечувати, що до проекту ще можуть внести зміни. Однак він заявив, що від наміченого обласна влада не відступить і вже з поточного року почне жорстко контролювати підприємства, котрі скидають забруднену воду в Лугань, щоб бюджетні кошти не витрачалися впусту.
Луганськ.
