Парадокс: при тому, що молодих родин без власного даху над головою у глибинці Херсонщини багато, пропозиція соціального житла тут значно перевищує попит, але житло залишається недоступним.

Одна заявка на десять вільних квартир

Скажімо, у місті Гола Пристань президентську програму будівництва доступного житла сприйняли як шанс «розморозити» проект зведення 70-квартирної п’ятиповерхівки, яке зупинили ще двадцять років тому. З трьох побудованих тоді поверхів один навіть встигли розібрати, бо коштів на продовження робіт у муніципальній казні не мали, а приватні інвестори цікавості до об’єкта не виявляли. Тому можливість отримати фінансування від держави стимулювало міську владу замовити проект «реанімації» довгобуду.

П’ятиповерхівку, що так і не «відбулася», хочуть перетворити на трисекційну 24-квартирну двоповерхівку. Але на цьому міськрада не зупинилася: для сімей з Голої Пристані, котрі бажають отримати пільгове житло у рамках програми «Власний дім», вона готова надати одразу двадцять земельних ділянок по десять сотих гектара землі під котеджі. Таким чином є можливість розв’язати житлову проблему для 44 родин, а заявок від городян за останні місяці надійшло лише... три. І причин для разючої невідповідності попиту й пропозиції є кілька.

— Розміри першого внеску для учасників програми мають зменшити з 25 до 15 відсотків вартості житла. Та для молоді з містечок і сіл з низьким рівнем доходів назбирати таку суму все одно дуже важко. На мою думку, умови програми для глибинки і великих міст повинні бути диверсифіковані: у містах районного значення чи селах перший внесок претендентів на соціальне житло не повинен перевищувати 10 відсотків його вартості, а може, й менше. А от у мегаполісах буде доступним і 15-відсотковий — там люди заробляють більше, — пропонує міський голова Голої Пристані Анатолій Негра. Разюча невідповідність попиту й пропозиції на соціальне житло типова не тільки для Голої Пристані, а й для всієї Херсонщини. Скажімо, у третьому за значенням місті області — Каховці — для учасників програми приготували 80 квартир у двох будинках, що зводять на проспекті Будівельників. Однак при тому, що на квартирний облік у місті зараховано 784 «пільговики», заявки на пільгове придбання помешкань подали тільки... 14 родин. Та й навіть з-поміж цих чотирнадцяти жодна не навідалась у банк, аби підписати договір. І причини такої нерішучості, з’ясовується, не тільки у надто великій сумі першого внеску.

«Почекаю й придивлюся»

— У мене з дружиною дитині вже три роки, а жити всі разом змушені у двокімнатці моєї мами з батьком. Для п’яти осіб місця, ви ж розумієте, обмаль, тому гроші на нову квартиру потроху відкладаємо із зарплат ще відтоді, як побралися, — розповідає каховчанин Володимир Педько — майстер однієї з приватних фірм, що спеціалізується на ремонті побутової техніки. — Заробітки зараз поганенькі — криза, і замовлень обмаль, але сяк-так чотири тисячі доларів назбирали. Почувши про нову президентську програму доступного житла, ми навели довідки у міськраді. Дізналися, що перший внесок на однокімнатну квартиру у Каховці сягне сорока тисяч гривень. Якщо сума внеску і справді знизиться до п’ятнадцяти відсотків, це буде якраз по наших статках. Але й тоді я своїх кревних до банку не понесу, бо, відверто кажучи, дуже боюся, що держава мене «кине», як це неодноразово бувало в минулому. Хочу спочатку переконатися, що доступне житло — це не чергова популістська обіцянка, яка нічого не варта. От пройдуть парламентські вибори, і якщо програма діятиме після них, піду укладати договір, віднесу гроші до банку. А доти — почекаю й придивлюся.

Черга з тих, хто поза чергою

На додачу, серед «черговиків» на Херсонщині залишилися й такі, хто досі сподівається на пільгове житло без будь-яких перших внесків —мовляв, рано чи пізно держава віддасть те, що законом передбачено. Та тут перспективи сумні: за післякризових млявих темпів будівництва соціальних квартир у регіоні щороку їх отримує заледве один відсоток із тих, хто стоїть у черзі навіть на позачергове отримання помешкань. За таких умов житла задарма можна і не дочекатись. То, можливо, замість марного очікування журавля у небі варто ризикнути і згодитися на синицю в руці вже сьогодні?

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.