Наближається найвідповідальніша пора для кожного садівника. Осінь — оптимальний час, щоб підготувати сад до зими і доповнити свою колекцію найкращими районованими сортами дерев. Ми звернулися за порадою до найдосвідченішого українського мічурінця — завідувача науково-дослідної лабораторії садівництва і виноградарства Національного еколого-натуралістичного центру молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Петра Мазура (на знімку).

 

— Петре Олександровичу, вчені активно обговорюють зміну клімату. До яких неприємних сюрпризів готуватися дачникам?

— Звісно, банани на городі нам вирощувати ще рано, але те, що змінюються клімат та живі організми, — факт. На Київщині від цього рівень підґрунтових вод знизився так, що багато криниць пересохли. Останнім часом з’явилося багато хробаків (личинок хруща). Така шкідлива активність спостерігалася 40 років тому. Хробаки дошкуляють молодим саджанцям яблуні, овочам, зокрема картоплі, знищують полуницю, малину. Засіб боротьби простий: навесні, у кінці квітня, треба не лінуватися вносити мінеральні азотні добрива та не допускати запирієння ділянок (у кореневищах пирію шкідники добре почуваються). Такі елементарні заходи боротьби відлякують їх.

Борошниста роса. Це буде для українських землеробів проблемою номер один. Адже пероноспороз огірків та цибулі, оїдіум на винограді, сферотека на агрусі, борошниста роса на яблунях та трояндах — це все одна хвороба. Як боротися? Застосовувати весь комплекс агротехніки, поливати, не боятися вдаватися до нових ефективних засобів захисту. Це квадріс, кабріотоп, байлетон, скор, топаз та інші. Отрутохімікати не такі шкідливі, треба змінити наше ставлення до них. Обробляти такою кількістю, яка вказана в інструкції, і застосовувати до того ж дорогий (якісний) обприскувач, а не велосипедний насос або віник. Зверніть увагу: з’явилися цікаві і корисні регулятори росту для рослин. Ці речовини допомагають пережити стресові ситуації, пов’язані зі зміною клімату: дуже холодну зиму, спекотне літо. Плюс комплексні добрива, які містять макро- і мікроелементи, що дають можливість підтримувати рослину в здоровому стані.

— Як підготувати сад до зими? Про які цінні поради ви можете нагадати?

— Перед морозами необхідно звернути увагу на полив. Орієнтовно в кінці жовтня—на початку листопада треба вилити 50-60 літрів води під доросле дерево. Але якщо осінь дощова, цього робити не варто. Можна підживити фосфорно-калійними добривами, попелом, але виключити азотні добрива. Обов’язково обкопати дерево, щоб знищити шкідників. І — що не менш важливо — пізно восени побілити штамби і основи скелетних гілок гашеним вапном або спеціальною садовою фарбою, щоб уникнути сонячних опіків і морозобоїн узимку.

До речі, найкращий, на мій погляд, час для закладання саду — також середина жовтня. Звісно, є ризик підмерзання. Але дерева, які посадили восени, краще вкорінюються та менше хворіють. Якщо ділянка не огороджена, то молоді саджанці обов’язково необхідно обгорнути цупким папером, щоб захистити їх від зайців та мишей. Це тільки в казках вони добрі та ніжні, а в саду — вороги. Найкращий захист від морозів — сніг. На саджанці варто нагорнути його побільше.

Не вкривайте троянди, полуницю і виноград соломою або листям. Вони гнитимуть і заразом гнитиме кущ. Або заведуться у тій соломі миші і повигризають усі бруньки. Грунт має внутрішнє тепло, ліпше нагорніть землі. Але після першого приморозку.

— Петре Олександровичу, ви маєте великий досвід роботи з садовими культурами. Районували не один сорт дерев. Які, на вашу думку, найкращі сорти, варті уваги дачників?

— Перше і головне. Не спокушайтеся на рекламу «чуда» чи «екзотики». Не все те, що гарно родить у Криму, зацвіте на Поліссі. Ніколи не купуйте саджанці «при дорозі», які викопані до 10 жовтня. І тим паче з листям, бо перед викопуванням саджанців листя має бути обірване. Адже воно випаровує вологу, і саджанець сильно підсихає. Коренева система має бути загорнута в вологу мішковину і поліетилен. Саджанці, що стоять на асфальті з голим корінням, уже приречені. Це сухий хмиз, а не посадковий матеріал. Садіть дерева тільки районованих сортів. І взагалі — перш ніж придбати саджанці, порадьтеся з кимось більш досвідченим: сусідами, родичами, друзями. Попитайте, де вони купували, які сорти в них показали кращий результат, а які — гірший. Коли обираєте саджанець, обов’язково дізнайтеся про запилення. Розмір також має значення, однорічки — 120—130 см (для зерняткових) і 140—150 (для кісточкових). А головне — дивіться на корінь. Коренева система має бути потужна, з великою кількістю бокових корінчиків і білого кольору на свіжому зрізі, а не бурого.

Що стосується сортів.

Я б порадив сорти яблунь, які мають імунітет до парші (це одна з основних хвороб) і не потребують захисту: Флоріна (сорт французької селекції зимового строку достигання, тривалість зберігання досить велика, навіть в умовах звичайного погреба Флоріна лежить до червня місяця, не втрачаючи смакових якостей), Ліберті, Пріма Арріва Вільямс Прайд, Пріам, вітчизняної селекції — Скіфське золото, Амулет, Теремок, Перлина Києва, Росавка, Мавка. Найдовговічнішим сортом у реєстрі є і ще, безумовно, довго залишатиметься Кальвіль сніговий — аборигенний український сорт. Походить із села Студенне, що на Вінничині. Сіянець ріс у селянському дворі і був виявлений сортознавцями у 1850 році. Дерево сильноросле з пониклою кроною, вступає в плодоношення пізно — на 6—7 рік, але в подальшому родить щедро і регулярно. Плоди середніх розмірів, 120—140 г, дуже смачні, зберігаються в погребі до Різдва.

Прекрасні груші чернівецької селекції: Малівчанка, Бере, Осіння Буковина, Яблунівська, Кучерянка. Товарні плоди: Листопадна — це молдавська селекція, автор Душутіна. На сьогодні це ідеальний сорт, до речі, плоди у холодильнику зберігаються до березня.

Високопродуктивні і стійки до вірусної хвороби шарки сливи Ганна Шпет, Волошка, Ода, Ренклод Карбишева, Угорка, Пам’ять матері, Вижен, Оригінальна, Вереснева, Трудівниця з Млієва, Улюблена з Млієва 

Непоганий замінник сливи — алича. Вона скороплідна, і врожай зріє в три-чотири етапи. Хороші сорти Кубанська комета, Глобус, Метдейська, Колоноподібна, Вілора, Лихни, Гек, Кримська троянда, Десертна.

Персики — одні з найсмачніших плодів. Хоча в світі 1000 сортів цієї культури, в Україні районовано 27. Але і на нашій території за правильної агротехніки вони можуть давати врожай з липня по листопад. Приміром, для лісостепу рекомендую ранні: Київський ранній, Редхейвен, Запорізький. Середні: Богун, Пам’яті Шевченка, Гривня, Донецький жовтий. Пізні: Осінній сувенір, Золота Москва, Фрост. Нектарини (лисі персики) — Редгольд, Старк Сангло, Флавертоп.

Абрикоси останнім часом не тішать великим врожаєм. Вони вразливіші за інші культури. Під час цвітіння може розвиватися моніліоз (грибкова хвороба, що дошкуляє також сливі, вишні і аличі). Особливу увагу звертайте на правильну агротехніку. До речі, в Хабаровську вже вивели сорт Єловецький, який витримує морози до — 45 градусів. У нас також уже є гарний — гібридна форма Гандзя (автор П. Мазур. — Ред.) Навіть у цьому несприятливому для садовини 2012 році, коли персики та абрикоси в нас повністю вимерзли, Гандзя була з урожаєм.

Серед цінних: ранні — Самбурський ранній, Червневий; середньоспілі — Краснощокий, Поліський крупноплідний, Запорожець, Особливий Денисюка, піздньоспілі — Київський красень, Ветеран Севастополя Сирена, Іскра.

Виноград рентабельний у будь-якій місцевості. Але якими б хорошими не були сорти, без високого рівня агротехніки шанс отримати гарний врожай не надто великий. Зверніть увагу — найбільше цій ліані докучають хвороби мільдю і оїдіум. Мені подобаються: Преображеніє, Граф Монте-Крісто, Аркадія, Богун, Лора, Тимур, Новий подарунок Запоріжжю, Супер плевен, Талісман (Кеша-1).

А який же сад без вишні. Унаслідок схрещення найкращих сортів вишні з черешнею селекціонери вивели високоврожайні гібриди. Вони називаються дюки. Іграшка, Сонячна, Зустріч, Нічка, Донецький велетень, Чудо-вишня — усі вони самобезплідні. Тому потрібно, щоб поряд із ними для запилення росли самоплідні вишня або черешня, тоді на дюках буде гарний врожай. Ягоди на них великі, десертного смаку.

За раз про сад усе і не розкажеш. Сподіваюсь на те, що зустрінемося ще на ваших сторінках і поговоримо детальніше. Бажаю гарних урожаїв!

Записала Наталя ЯРЕМЕНКО.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.

У Петра Мазура родять навіть ось такі екзотичні груші. 

 

Відкритий лист-звернення

Президенту України Януковичу Віктору Федоровичу

Шановний Вікторе Федоровичу!

Звернутися до Вас змушує катастрофічна ситуація, що склалася у виноградарстві та виноробстві України. Без перебільшень — галузь на межі знищення: аномальні морози в 2012 році призвели до втрати більш ніж третини запланованого урожаю винограду, продовжується невпинне погіршення ситуації на ринку українського вина — з 2010 року кількість реалізованої продукції знизилася в 2,5 разу (!), що в першу чергу пов’язано зі зростанням тіньового ринку алкогольної продукції; українці масово переходять на споживання нелегального міцного алкоголю.

І в цей час виноградарям та виноробам завдається удар, що може остаточно зруйнувати галузь: упродовж уже 9 місяців 2012 року вони не отримують жодної гривні з передбачених Законом України №587-XІV від 9 квітня 1999 року «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства», окрім коштів на погашення боргу за минулий рік.

На рахунку спецфонду — близько 800 млн. грн., що без будь-яких пояснень з боку державної служби казначейства України залишаються недосяжними для виноградарів, котрі мають повне право на їх використання. Очевидно, що затримка виплат здійснюється штучним шляхом, що є порушенням законодавства України. Таке відверте ігнорування букви Закону у виноградарській галузі ставить під сумнів дотримання всієї загальнодержавної політики підтримки села та сільського господарства, проголошеної Вами, головою уряду. Це є вкрай тривожним прецедентом, враховуючи, що Україна, в першу чергу, аграрна країна, де сільськогосподарському сектору відведена важлива роль як у формуванні економіки країни, так і забезпеченні добробуту тисяч українців.

Від імені представників виноградно-виноробної галузі Асоціація «Виноградарі та винороби України», Українська корпорація по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпром», Асоціація «Українське бюро винограду та вина», які об’єднують близько 90% підприємств галузі, просять Вас взяти під особистий контроль вирішення зазначеної проблеми, щоб хоч частково мінімізувати шкоду, яка вже завдана галузі.

Просимо не допустити:

— Значного скорочення площ виноградників. На сьогоднішній день загальна площа виноградників, здатних давати промисловий урожай, становить не більше 80 тис. га, при тому що за радянських часів в Україні було понад 300 тис. га.

— Поглиблення сировинної кризи в галузі виноробства. Через брак коштів на закладку нових виноградників лише коньячна галузь вимушена використовувати 80% імпортованої сировини.

— Зміцнення позицій іноземних виробників. Лише за перше півріччя 2012 року показник імпортного вина на ринку України збільшився на 21%. У той час, як іноземні виробники покращують свої позиції, вітчизняні винороби та виноградарі вимушені зруйнувати всі стратегічні плани на рік та на шкоду собі терміново шукати кошти на погашення витрат з висадки та догляду за виноградниками, які де-юре і де-факто повинні бути компенсовані з державного бюджету.

Про важливість функціонування збору говорять цифри. За період його існування з 1999 року виноградарями і садівниками в Україні було закладено 44,6 тис. га виноградників, 45,8 тис. га плодово-ягідних насаджень. Сьогоднішня ситуація загрожує звести нанівець досягнення 13 років праці вітчизняних виноградарів та змушує їх серйозно задуматися над необхідністю взагалі продовжувати свою діяльність. Адже для того, щоб виростити виноградну лозу, потрібно 4 роки, а для того, щоб повністю зруйнувати виноградарську галузь, достатньо одного. Пане Президенте, не допустіть, щоб 2012 рік став останнім в історії українського виноградарства.

З повагою,

Директор Асоціації «Виноградарі та винороби України» С. М. Михайлечко

Генеральний директор Української корпорації по виноградарству 

і  виноробній промисловості «Укрвинпром»                О. П. Мацко

Генеральний директор Асоціації «Українське бюро винограду та вина» І. Ю. Николин