За перші дев’ять місяців цього року Державна інспекція з питань захисту прав споживачів перевірила понад 2 тисячі тонн харчових продуктів. Із них близько 36 відсотків — забракувала. Не стали, на жаль, винятком і продукти для дітей. Із перевірених 30 тонн — майже третина пішла на утилізацію. Такі дані учора під час прес-конференції оприлюднив В’ячеслав Бурковський, начальник відділу планування та нагляду за непродовольчими товарами управління ринкового нагляду Держспоживінспекції. Якби ці тонни вчасно не виявили, то продукція сумнівної, а подекуди відверто поганої якості, могла б потрапити на столи до найменших українців. І це при тому, що медики запевняють: від того, як малюк харчуватиметься перші три роки, залежатиме його здоров’я на все подальше життя.
Та головна проблема харчування наших малюків, на думку лікарів, полягає у ранньому переході до штучного вигодовування. Уже у віці 6 місяців кожна друга дитина отримує замінники грудного молока. І саме з цього моменту починаються проблеми. Олег Шадрін, завідуючий відділення проблем харчування Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМНУ констатує: кожна третя українська дитина до року вже має харчову алергію, кожна друга — функціональні розлади харчування. А все це тому, що батьки невчасно і не тим починають підгодовувати малюків.
— Багато хто не може собі дозволити купити прикорм промислового виробництва, який пройшов контроль якості, сертифікований та адаптований для дітей саме цього віку, — каже Олег Шадрін. — Чимало сімей, готуючи їжу для малюка, використовують продукти, які купують у магазинах. І дуже часто це — продукти дорослого харчування. Але їхня якість і епідеміологічна безпечність — недостатня для маленької дитини.
В ідеалі малюк максимально довго має харчуватися грудним молоком. Це найкорисніша їжа для його здоров’я та розвитку. Якщо ж такої можливості немає, то перед батьками постає вибір: самим готувати прикорм чи ж купувати його в магазинах. Як не дивно, але медики радять усе ж перевагу віддавати заводським «смаколикам». Особливо, коли йдеться про кисломолочну продукцію. Мовляв, навряд чи вдома навіть у найкращої господині — стерильна чистота. До того ж провести аналіз і дізнатися, чого більше заквасилося у тому ж домашньому сирі — корисних чи ж шкідливих бактерій — також не під силу. Та далеко не у кожному магазині, тим паче у віддаленому населеному пункті, можна знайти якісне дитяче харчування. Воно туди просто не доходить. І де впевненість, що на заводі дотримались усіх норм?
І через це, здебільшого, і починають батьки свої «лабораторні роботи»: пробують розводити коров’яче та козяче молоко, самотужки робити кисломолочні продукти. На жаль, чимало таких експериментів закінчуються отруєннями та алергіями. Та є у цьому питанні й інший бік медалі — вартість готового прикорму. Але це вже, як кажуть, із зовсім іншої опери.
