Вісім місяців після зміни режиму Януковича так і не принесли полегшення українському бізнесу. Підприємці не дочекалися реформ, які дали б змогу створити комфортне бізнес-середовище. Надію на зміни дає підписання Коаліційної угоди. Однак, на думку представників бізнесу, деякі положення документа потребують доопрацювання.
Президент «Асоціації приватних роботодавців» (Харків) Олександр Чумак вважає позитивним моментом Коаліційної угоди зменшення кількості податків до дев’яти. Водночас, підкреслив він під час учорашньої прес-конференції, потрібно не допустити якихось «податкових революцій» у найближчі 5—10 років після введення нових правил.
Крім того, за його словами, бізнес підтримує зниження єдиного соціального внеску до 18 відсотків, що дасть можливість створити умови для виведення зарплат із тіні, а також скасування ПДВ-рахунків з 1 січня.
А ще О. Чумак зазначив, що Коаліційна угода передбачає спрощення системи і заборону кримінального переслідування за несплату податків (до остаточного узгодження податкових зобов’язань).
На його думку, прийняття парламентом законопроекту, що передбачає добровільне уточнення недоплачених податкових зобов’язань створить додаткові можливості для корупції.
«Ми категорично проти податкового компромісу, запропонованого в наявному варіанті. За фактом це буде додаткове фіскальне навантаження на малий і середній бізнес та підвищення можливості для корупції. Ми вважаємо, що замість такого компромісу має бути проведена податкова амністія разом із відповідною реформою», — сказав він.
Водночас, підкреслив О. Чумак, залишається невирішеною низка питань, про які підприємці заявляють упродовж декількох років. Зокрема, є проблема з лобіюванням інтересів малого й середнього бізнесу. «Представники великого бізнесу мають своє лобі практично скрізь — у парламенті, уряді, адміністрації Президента. У малого бізнесу такого представника, лобіста й захисника на сьогоднішній день немає. Їхні інтереси повинні відстоювати профільні асоціації», — зазначив він.
Крім того, здивування в представників бізнесу викликає відсутність конкретних цифр у статті угоди, яка декларує скорочення кількості регуляторних і контролюючих органів шляхом їх злиття або ліквідації. «У 2013 році на ці структури витрачено майже 25 мільярдів гривень. При цьому витрати держави на проведення однієї перевірки становили 16 тисяч гривень і тільки 180 гривень надходило в бюджет. Тому необхідно розглянути можливість зменшення контролюючих органів утричі», — вважає О. Чумак.
