Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла відзначає віковий ювілей
Цю науково-дослідну установу можна без перебільшення вважати провідною у галузі селекції зернових культур в Україні. Урочисті збори й наукова конференція, присвячені віковому ювілею Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, призначено на 9 жовтня. Сто років тому з ініціативи видатного вченого, фахівця Департаменту Землеробства, соратника тодішнього міністра внутрішніх справ
П. А. Столипіна, одного з фундаторів Київського агрономічного товариства, професора сільського господарства Соломона Львовича Франкфурта було засновано Центральну (Миронівську) дослідну станцію Мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків.
Через революції та війни — до наукових перемог
Офіційне призначення першого завідувача Сергія Максимовича Тулайкова відбулося ще 1 листопада 1911 року, але труднощі формального характеру затримали купівлю земельної ділянки: її було офіційно закріплено за станцією лише 1912 року. Тоді ж розпочалась організація території і господарства, закладення дослідів.
За 15 років (1912—1927), з яких декілька припало на Першу світову, революційні події та громадянську війну, станція досягла значних успіхів, мала багато корисних розробок і випустила близько 40 окремих видань наукового змісту і порад селянам. Крім того, сорти, створені на станції, отримали широке розповсюдження і велику популярність серед селянства, особливо пшениця Українка 0246.
У 1937-му станції надано статус державної і підпорядковано Наркомату Землеробства (згодом Міністерство сільського господарства) СРСР і УРСР. На Миронівську станцію було покладено виробництво насіння пшениці, цукрового буряку, вівса, кукурудзи, гороху, проса і багаторічних трав для колгоспів Київської, Черкаської і Житомирської областей. Окрім того, були поставлені завдання: виведення нових високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур і поліпшення існуючих, розробка основних питань агротехніки травопільної системи землеробства, забезпечення райнасінгоспів високопродуктивною елітою.
Перші нагороди
Миронівська станція забезпечувала насінням зернових, зернобобових, олійних культур і кормових трав еліти та першої репродукції 128 колгоспів та чотири радгоспи семи районів Київської області.
У 1967 році за успіхи у розвитку сільськогосподарської науки і високі виробничі показники Миронівську станцію нагороджено орденом Леніна.
Враховуючи досягнення в селекції озимої пшениці, великий економічний ефект створених на той час сортів озимої пшениці Миронівська, у 1968 році на базі Миронівської селекційно-дослідної станції був створений Миронівський ордена Леніна науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці, який підпорядковано Всесоюзній академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна (ВАСГНІЛ). Директором нового інституту було призначено директора Миронівської станції Героя Соціалістичної Праці академіка Василя Миколайовича Ремесла, на честь якого у 1984 році інституту присвоєно його ім’я.
Упродовж століття установа працювала над селекцією та насінництвом 19 сільськогосподарських культур. Нині головною є озима пшениця.
За 100 років діяльності вченими створено і передано на державне сортовипробування 263 сорти 19 сільськогосподарських культур, 132 з яких було в різні часи районовано.
В останні роки в Миронівському інституті пшениці створено сорти пшениці озимої і ярої, ячменю озимого і ярого, тритикале озимого з високим генетичним потенціалом продуктивності, підвищеною стійкістю до екстремальних умов довкілля та високою якістю зерна.
Так, до Державного реєстру сортів рослин України на 2012 рік внесено 76 сортів миронівської селекції. Успішно проходять державне сортовипробування України 14 нових сортів миронівської селекції.
Академік Василь Ремесло.
Нині всесвітньо відому науково-дослідну установу очолює Валентин Кочмарський.
Фото з архіву «Голосу України».
