* Прожитковий мінімум зріс до 1060, мінімальна заробітна плата — до 1118 гривень на місяць, мінімальна пенсія — до 856 гривень — про невмирущий дефіцит Пенсійного фонду.
* До бюджету країни за 9 місяців надійшло 246,2 мільярда гривень — від простого до складного.
* Законодавці піднімуть податки на прогнозний рівень інфляції — про сюрпризи в акцизах.
Різали витрати, не дбаючи про доходи
Нагадати про четверте за рік підвищення соціальних стандартів змушує позитив, пов’язаний з відповідними перерахунками грошей різним категоріям громадян і першими роковинами пенсійної реформи.
Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко наголосив, що наступного року зростатимуть і заробітні плати, і пенсії, але в розумних межах. Він спростував звинувачення, буцімто уряд навесні друкував гроші. Споживчі ціни не з’їдають заробітних плат, хоч вони зростали зі швидкістю 17,6 відсотка за інфляції у 4,6.
Важко щось заперечити автору пенсійної реформи. Важливо винести з цієї реформи урок: не можна різати видатки на пенсійне забезпечення, не дбаючи про доходи Пенсійного фонду. Про наявний дефіцит Пенсійного фонду не йшлося навіть, коли уряд представив першу версію проекту бюджету. А він дедалі зростає. За підрахунками екс-міністра соціальної політики Павла Розенка, за останній рік — на 8 мільярдів гривень. І це гальмує розвиток пенсійного забезпечення громадян.
Зростання дефіциту провокує дуже багато чинників. Скажімо, зменшення кількості платників податків під впливом несприятливих законодавчих змін. Хіба присутність у розрахунковій формулі середнього загальнодержавного показника пенсії не позбавляє мотивації працювати так, щоб не перебиватися з хліба на воду на старості? Або, приміром, надмірна ставка єдиного соціального внеску. Кому подобається до 40 відсотків свого доходу віддавати державі як соціальний внесок? Або небажання керівників підприємств платити «по білому» через податковий тиск на заробітні плати. Чи переобтяження Пенсійного фонду невиправданими витратами через те, що чимало пенсій не дотягує до законодавчо встановленого мінімуму. Якщо торік видатки Фонду перевищили 210 мільярдів гривень, то якими вони будуть цього року і наступного? Або, якщо, за словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, уряд виділив на наступний рік 23 мільярди гривень на перерахунки пенсій, то якій кількості пенсіонерів радіти?
Серед низки законодавчих пропозицій Державної податкової служби, скажімо, зниження ставки єдиного податку для 5-ї та 6-ї груп із 7 і 10 до 5 і 7 відсотків. Адже менший податок — більше охочих працювати в офіційному секторі, а не тіньовому. Але до цієї пропозиції можуть не прислухатися, як і до наміру оподатковувати бодай частково операції з офшорними зонами, які гальмують динаміку надходжень і до Пенсійного фонду, і до бюджету країни.
Бюджету не дадуть стати доходягою
Загострення проблем із доходами бюджету країни вже відчувається не перший місяць. За даними Держказначейства, за 9 місяців цього року надійшло на 8,6 відсотка більше доходів, ніж за січень—вересень минулого року. Але ж цього вочевидь замало, бо за рік бюджет, як планували, має отримати приріст у 19,3 відсотка! Перерахована Нацбанком у бюджет різниця між доходами і видатками в січні—вересні цього року сягнула 12,6 мільярда гривень. Нацбанк не лише перший перевиконав річний план із бюджетних надходжень, а й породив неабияку підозру, що те, від чого відмовлялися навесні (друк грошей), просто перенесли на осінь. Якщо справді так, то це пряма дорога до неконтрольованої інфляції.
...І земельний розпродаж
Аби бюджет не став взагалі доходягою, цього тижня влада вирішила йти від простого до складного. Найбільш простий спосіб — підвищувати податки. Нагадаю, у першому читанні прийнято законопроект, за яким фіксовані ставки акцизів та зборів будуть проіндексовані на рівень прогнозної, а не фактичної інфляції. Як наслідок, передбачається, що майже на 11 відсотків зросте вартість алкогольних напоїв, пива. Акциз на цигарки з наступного року зросте в середньому на 7,9 відсотка, встановлюватимуть авансові платежі. Це далеко не все. Податківцям вдалося переконати уряд у доцільності 3-відсоткового акцизу на операції з цінними паперами та їх похідними. Зростуть фіксовані ставки збору за реєстрацію транспортних засобів. Також — за використання радіочастотного ресурсу екологічного та земельного податків на ділянки, які не мають нормативної оцінки землі.
Найбільш складний шлях — віднайти інвестора, який започаткує у нас свій бізнес і почне платити податки. Промовиста деталь. Платіжний баланс країни за 8 місяців засвідчив різке уповільнення інвестиційного попиту, зумовлене проблемами в промисловості, зростанням дефіциту торговельного балансу (перевищенням імпорту над експортом) і різким падінням доходів у серпні. Саме це і зумовило схвалення на законодавчому рівні низки радикальних і суперечливих рішень на користь інвесторів. Минулого тижня я зараховую до них відмову народних депутатів продовжити мораторій на продаж землі. Фактично землею несільськогосподарського призначення можна буде торгувати при тому, що юридичних підстав для цього Земельний кодекс не надає — ринок землі не врегульований. Зате схвалені до нього зміни вже надають право набувати у власність земельні ділянки іноземним підприємствам і таким, що мають у статутному капіталі іноземні інвестиції, навіть, прислухайтеся, країнам (без уточнень, на які цілі). І механізм функціонування Земельного банку вже окреслено на законодавчому рівні.
Мимоволі згадується Антон Чехов: якщо на стіну повісили рушницю, то вона неодмінно вистрілить.
