За прогнозами синоптиків, уже з 8 жовтня в Україну прийде похолодання. На більшій частині території країни денна температура не перевищуватиме 19 градусів із позначкою плюс. Саме час згадати про таке благо цивілізації, як централізоване теплопостачання. Можновладці заспокоюють, мовляв, мерзнути вдома українцям не доведеться. За потреби опалювальний сезон може розпочатися уже з 15 жовтня.
Чиновники намагаються бути оптимістами: на комунальних підприємствах є все необхідне для стабільного опалювального сезону. Дехто з експертів, тим часом, іронізує, мовляв, головною запорукою вдалого старту опалювального сезону є майбутні парламентські вибори. А от із чим країна прийде до його фінішу — питання насправді досить складне. Адже з року в рік проблеми у сфері теплопостачання, як, власне, і у всій житлово-комунальній галузі, поглиблюються.
Нині, рапортує Мінрегіонбуд, Україна готова до опалювального сезону. Понад 207 тисяч будинків, а це майже 99,9 відсотка від запланованого, комплексно підготовлені й навіть мають відповідні паспорти. Попри це, щоправда, навіть профільний міністр не відкидає, що проблеми із обігрівом квартир українців все-таки виникатимуть. А тому потрібно відновити систему оперативного реагування на можливі негаразди.
Чи не основна проблема — значна зношеність тепломереж. Так, тільки за офіційними даними, близько 56 відсотків тепломереж перебувають за межами терміну амортизації. Питання виникають і до тарифів. У більшості областей розцінки на тепло для населення покривають лише близько 60 відсотків собівартості. До того ж рівень розрахунків за теплопостачання в середньому по регіонах України становить сьогодні лише близько 80 відсотків.
Самі тепловики скаржаться не так на тарифи, як на всю тарифну політику. Мовляв, комунальна теплоенергетика і досі лишається заручницею політичної ситуації. Так, у вересні цього року голова КМДА Олександр Попов заявив, що тарифи у столиці не підвищуватимуть, хоча вони «справді є істотно заниженими і економічно необґрунтованими»: «Завдяки конструктивній співпраці з урядом і Верховною Радою ми отримали 3 мільярди гривень на компенсацію різниці в тарифах». І приємно таке читати, аж доки не згадаєш, що кошти ці в бюджет, за великим рахунком, потрапили також з наших кишень. Та у таких кроках все-таки є логіка. Очевидно, що просте підвищення тарифів проблем житлово-комунальної галузі не розв’яже. Більше того, чимало українців просто фінансово не осилять чергове здорожчання благ цивілізації. Тому потрібно реформувати систему формування тарифів, ввести стовідсотковий облік комунальних послуг, залучати інвестиції в модернізацію ЖКГ. Про всі ці кроки роками говорять в унісон експерти і чиновники. Але коли та головне як в масштабах всієї країни вони нарешті почнуть втілюватися у життя — питання відкрите. А простим українцям лишається сподіватися, що прийдешня зима минеться без надзвичайних ситуацій.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
