Якщо зменшується кількість населення, то треба скорочувати й чисельність депутатського корпусу

На думку В. Литвина, під час внесення змін до Конституції, чи в процесі роботи над новою редакцією Основного Закону, яка нині триває, «треба було б подивитися на питання скорочення депутатського корпусу». «Треба, як мінімум, записати формулу, що чисельність депутатського корпусу визначається кількістю населення. Якщо воно зменшується, а за двадцять років воно скоротилося з 52 мільйонів до 46, то, як мінімум, пропорційно треба було б скоротити і чисельність депутатського корпусу», — сказав він.

В. Литвин зауважив, що іноді, якщо дивитися на те, що відбувається у сесійній залі, «можна було б сказати, що депутатський корпус не потрібен, і все було б нормально, такий висновок просто напрошується».

При цьому він звернув увагу і на те, що в багатьох країнах кількість депутатського корпусу не залежить від кількості населення: деякі країни з меншою чисельністю мають більший депутатський корпус. «Питання в якості цього депутатського корпусу, в його роботі», — підкреслив керівник парламенту.

В. Литвин нагадав, що це питання не нове. 2000 року проводився референдум щодо депутатської недоторканності, чисельності депутатів і можливості дострокового припинення їхніх повноважень. «Цілком очевидно, що результати референдуму зберігають свою актуальність і потребують імплементації», — підкреслив керівник парламенту.

Зачепивши тему виборчого процесу, Голова Верховної Ради зазначив, що люди остаточно ще не визначилися щодо підтримки тих чи інших кандидатів. «Однозначної відповіді дати неможливо, різні люди мають різні спонукальні дії і мотиви, — сказав він. — Одним подобається, скажімо, політик, його зріст, постава, іншим — ті, яких ми можемо назвати «політичними плейбоями», деякі зважають на риторику, третім набридли уже одні обличчя — вони хочуть інших».

В. Литвин наголосив, що у суспільстві нині немає «домінуючих настроїв» щодо кандидатів у народні депутати. Люди, вважає він, робитимуть вибір в останні два тижні перед голосуванням.

Водночас Голова Верховної Ради зазначив, що інтереси людей у регіонах відрізняються від тем, які обговорюються у засобах масової інформації. За його словами, люди, які живуть не в столиці, «переймаються проблемами роботи, благоустрою — відсутністю доріг, автобусного сполучення, елементарних умов для проживання людини».

В. Литвин наголосив, що людей турбують проблеми із здоров’ям, отримання заощаджень, забезпечення ліками, «сьогодення і майбутнє» дітей. «На превеликий жаль, я повинен сказати, що і в засобах масової інформації, і в політичному середовищі спостерігається дивовижна відірваність від реальних життєвих потреб. Отут «облизують і обгризають» ті теми, які для людей не є першорядними. І на це, до речі, треба звернути належну увагу», — підкреслив керівник парламенту.

«Насамперед ми повинні зробити все, щоб люди відчували себе людьми в Україні. Думаю, нас тоді поважатимуть в Україні і тоді нас поважатиме світ», — підкреслив він.

Керівник парламенту висловив сподівання, що 28 жовтня люди зроблять відповідальний усвідомлений вибір, «щоб потім знову не було чергових розчарувань». При цьому він зауважив, що, «відверто кажучи, сьогодні підстав для такого оптимізму у мене практично немає».

На запитання, чи не втратить Україна «свій останній капітал — землю», він відповів, що «ніхто не поспішає йти до України і скуповувати землю», а «ринок землі може отримати право на життя лише після прийняття закону про ринок землі». Цього закону у Верховній Раді нині немає, парламент не вніс його до порядку денного, бо такий закон приймати передчасно, зазначив В. Литвин.

Стосовно ухвалення законопроекту, який захищає права дітей на безпечний інформаційний простір (законопроект №8711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)», то В. Литвин вважає, що він буде прийнятий з урахуванням зауважень Головного науково-експертного управління апарату парламенту.

В. Литвин висловився проти того, щоб у суспільство «накидалось те, що призводить до розбещення і аморальщини». «Я людина традиційна, людина консервативна, усталених поглядів і позицій, — зазначив він. — І я вважаю, що ті гламурні явища, які є в суспільстві, коли стало модним демонструвати, в тому числі нетрадиційні зв’язки і стосунки, треба було б залишити тій невеликій групі людей, які виключно цим живуть».

В. Литвин підкреслив, що закон треба прийняти, зваживши на зауваження і рекомендації управління, яке, за його словами, «діє відсторонено, виключно з наукових позицій і орієнтуючись на міжнародні норми і зобов’язання України». «Я думаю, з урахуванням саме цих зауважень закон буде прийнято», — наголосив він.

Відповідаючи на запитання, чи не будуть стикатися українські традиції з міжнародним досвідом, керівник парламенту зазначив, що «міжнародні норми повинні співвідноситися з мораллю, устоями, у тому числі й віруваннями людей». На його переконання, кожна сторона повинна це враховувати.

Глава парламенту підкреслив, що Україна також має право жити за своїми звичаями, традиціями, віруваннями, які, на його погляд, абсолютно не входять у суперечність із загальноцивілізаційними принципами.

Крім того, спілкуючись з користувачами мережі Facebook, В. Литвин повідомив, що підписав постанову про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття за основу законопроекту про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію особи (11013/П1 від 02.10.2012). А відповідаючи на запитання, чи повертатимуться депутати до «закону про наклеп», керівник парламенту відповів: «До помилок повертатися не можна. З них треба робити правильні висновки. 10 хвилин тому я підписав постанову про вилучення цього питання із законодавчої бази Верховної Ради».