В Європі велосипедами на роботу і зворотно їздять навіть міністри і чиновники мерій. На Закарпатті у 20-30-ті роки минулого століття вважалося не лише модно, а й престижно (бо авто все-таки було тоді розкішшю) проїхатися зранку на роботу, а ввечері за місто на прогулянку. Біля будинку земського уряду та інших адміністративних споруд милували око завжди свіжо розфарбовані велостоянки, двері на яких замикалися. І кожен посадовець мав персональний номерок для свого двоколісного транспорту. Ще й нині старі майстри-маляри, телефоністи і поодинокі сажотруси та селяни з передмість Ужгорода продовжують «крутити свої колеса», їдучи, хто на роботу, а хто на ринок. Здається, та звичка і не переривалася, але вже по-новому стає модно поєднувати приємне з корисним: стиха проїхатися старовинними вуличками, водночас розім’явши м’язи. Чи не першими цим захопилися деякі викладачі університету...
І ось цікава новина. В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація Інтегрованої системи велосипедних туристичних шляхів, які проляжуть Закарпаттям уздовж українсько-угорського кордону. Розповідає про це Йосип Торпої — директор Центру українсько-угорського регіонального розвитку: «Реалізація ідеї розпочалася у червні і здійснюється в рамках Програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007—2013. Передбачається будівництво транскордонних велосипедних доріжок, зведення станції паркування велосипедів у Берегшурані (Угорщина), підготовка бази даних про цікаві для туристів місця вздовж велосипедних доріжок, а також навчання для гідів велосипедного туризму, яке розпочнеться у жовтні».
За словами Йосипа Торпоі, велосипедні доріжки прокладатимуть у Берегівському та Виноградівському районах: від кордону — до міста Берегове та від селища Вилок до села Петрове.
Крім того, видається туристична карта для велосипедистів. Уже закуплено 10 велосипедів, які туристи можуть взяти напрокат в Ужгородському та Берегівському турінфоцентрах.
Василь Маркович — директор Служби автомобільних доріг у Закарпатській області зауважив, що велотуризм — це новий напрямок діяльності органів державної влади. «Ми тільки розпочинаємо працювати у цьому напрямку. Для дорожників основне — це людське здоров’я і організація безпечного руху. Сьогодні у нас чимало ДТП пов’язані з велосипедистами. У комплексі велосистему не розглядали, а будували там, де було передбачено. Є велодоріжки від Кінчеша до Лаз, від Ракошина до Мукачевого, а також у Виноградівському районі. Тепер будемо створювати мережу. Заплановано побудувати сім кілометрів велодоріжок, зокрема, у міжнародних пунктах пропуску на кордонах... Потім побудуємо велодоріжки у бік Дякова — уздовж угорського кордону. У планах — з’єднати Ужгород, Мукачеве, Берегове та Вилок. Маємо намір поступово влитися не тільки дорогами загального користування у мережу велодоріжок Угорщини та інших країн.
Світлана Купцова — керівниця громадського об’єднання — розповіла про досвід Європейського тижня мобільності в Карпатах (ЄТМ) — як зробити міста та містечка приємнішими до людей. «ЄТМ — це відома загальноєвропейська ініціатива, яка розпочалась у 2000 році Днем без автомобіля. На один день люди відмовлялися від авто і пересувалися або пішки, або вело- чи громадським транспортом. Ініціатива ЄТМ розпочалсь за участі 400 громад Європи, зараз рух налічує більше 3000 громад з 40 країн світу.
А Володимир Феськов — співкоординатор Закарпатського громадського центру — зауважив, що ідея створення велоруху та веломережі в Ужгороді виникла за підсумками обговорення громадськості: «Ужгород об’єктивно потребує створення умов для пересування на велосипедах у межах міста. За останні кілька років у місті з’явилося багато заходів, об’єдналося близько 200 велосипедистів, проводяться конкурси, поїздки тощо. Велорух корисний ще й з екологічної точки зору. Адже минулого року Ужгород опустився на друге місце в Україні за загазованістю повітря. Тож громадські активісти звернулися до Ужгородської міської ради, щоб спільно створити робочу групу, яка займеться напрацюваннями велоструктури обласного центру. Вже проводилися засідання, опрацьовано понад 330 анкет, які заповнювали різні спеціалісти, вписували маршрути, якими користуються щодня тощо».
Ще один великий проект, який стосується розвитку велоінфраструктури реалізує село Баранинці спільно з Ужгородською міськрадою та партнерами з Польщі (м. Кросно). Про це розповіла Неля Корник — головний спеціаліст Ужгородського міськвиконкому. Загальний бюджет становить 575 тисяч євро і передбачає як створення велосипедного туристичного центру, який базуватиметься в Боздоському парку, що в Ужгороді, так і придбання сучасних велосипедів, туристичних наметів, розробку веломаршрутів у місті й районі тощо. Готується багатомовний інформаційний путівник з картою велодоріжок. У Баранинцях у рамках велопроекту заплановано створити спортивний Центр відпочинку з відкритим футбольним полем, критою стоянкою та сценою для розважальних масових заходів.
Наприкінці засідання презентували цікавий путівник Карпатами. Його підготував і зібрав усю інформації зі світлинами англієць Александер Стемп, який нині живе у Будапешті. На велосипеді чоловік об’їздив майже всі сусідні з Україною держави. Закарпаттям уперше мандрував 2006 року після того, як Україна відмінила візи. «Приїхав з цікавості і не знав нічого, — ділиться враженнями Александер. — Три роки поспіль перетинав кордон на велосипеді. Як правило, їздив у Мукачеве, у Воловець, дорогою на Стрий та Львів. Побував на Синевирі, у Хусті. За враженнями від поїздки написав книжку і зібрав близько сотні знімків.
Ірина БРЕЗА, Василь НИТКА.
