Нещодавно в рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, Інститутом законодавства Верховної Ради України проведено круглий стіл з проблем оптимізації системи управління розвитком промисловості України на інноваційній основі.

Відкриваючи засідання круглого столу, участь в якому взяли працівники Апарату Верховної Ради та Мінекономрозвитку України, представники академічного сектору науки, науково-освітянської галузі та громадськості, директор інституту, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко запропонував до обговорення низку проблемних напрямів. Серед них — правове забезпечення та еволюція державних інститутів, що формують і реалізують промислову політику, державне адміністрування промислового розвитку як ключового чинника індустріалізації економіки України.

Модератор круглого столу — науковий консультант Інституту законодавства, д. е. н. Валерій Сергієнко акцентував увагу присутніх на відсутності законодавчого визначення основних положень промислової політики як базової складової реального сектору економіки, необхідності корегування методологічних підходів і методичного забезпечення регіональної промислової політики в частині підтримки високотехнологічних підприємств.

Доповідь щодо світового досвіду нарощування промислового потенціалу (за результатами діяльності підприємств та відповідних органів державного регулювання розвинених країн) та пропозиції стосовно поліпшення правового забезпечення промислового розвитку України представила провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України д. е. н. Олена Саліхова. Професор ДННУ «Академія фінансового управління», д. н. д. у. Ольга Іваницька привернула увагу присутніх до участі підприємств державної власності у формуванні національної промислової політики на прикладі досвіду Франції.

Розвиваючи дискусію, заступник директора Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України д. е. н. В’ячеслав Соловйов зосередився на умовах підвищення інноваційної спроможності українських підприємств, навів аргументи щодо необхідності утворення, за досвідом Великої Британії, «катапульт-центрів», актуальності відновлення, з використанням здобутків Франції, індикативного планування наукових досліджень. Ці пропозиції підтримав професор НТУУ «КПІ» д. е. н. Ігор Жиляєв, який відзначив, з одного боку, відсутність в Україні сучасної моделі воєнної економіки, а з другого — наявність таких гальмівних чинників, як повільна легалізація стандартів ЄС, обмежена участь приватного бізнесу у підготовці кадрів.

Радник голови Союзу хіміків України, к. ф.-м. н. Олег Крехівський привернув увагу до функціонування галузевих НДІ, а також ролі вищих органів виконавчої влади у розвитку державно-приватного партнерства у науково-дослідницькій галузі. Провідний науковий співробітник Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування НАДУ при Президентові України к. е. н. В’ячеслав Гусєв зосередився на проблемі суспільних очікувань щодо нових підходів до державного регулювання підприємницької діяльності та питань інституціонального забезпечення реформ.

Начальник відділу Мінекономрозвитку України Володимир Авраменко зазначив, що в умовах входження України до глобалізованого ринкового середовища методологічно правильним є перехід від розвитку галузевої промислової політики до політики стимулювання конкурентоспроможних компаній. Такий підхід підтримали завідувач міжгалузевої лабораторії ДЦДНТПІН НАН України д. е. н. Олександр Попович, навівши аргументи щодо девальвації програмно-цільового підходу у плануванні інноваційного розвитку та відсутності дієвих механізмів реалізації задекларованих заходів. Науковий співробітник Інституту законодавства д. н. д. у. Валерій Воротін привернув увагу до фрагментарності реалізації регіональних програм розвитку.

Директор Інституту еволюційної економіки к. е. н. Ігор Макаренко проаналізував деякі аспекти формування промислової політики, а також привернув увагу до орієнтації у кадровій політиці на іноземних менеджерів. Проблемам транспарентності та доступу громадськості до упорядкування чинного законодавства присвятили виступи начальник кафедри НАВС к. ю. н. Андрій Запатоцький і доцент НАВС к. ю. н. Віктор Фещук. У дискусії також взяли участь с. н. с. ІЕП НАН України, к. е. н. Олена Бойко, завідувач відділу НІСД, д. е. н. Віталій Бегма, заступник директора Інституту законодавства к. с.-г. н. Петро Киценко, наукові співробітники к. е. н. Айше Мусаєва та Андрій Лапінський, доценти НАВС, к. ю. н. Леся Овчаренко, к. ю. н. Роман Томма і к. ю. н. Альона Калініченко.