Нове обличчя курортної Алушти

От тільки місцевим жителям від усіх цих радостей давно вже не було, як то кажуть, ні кисло ні солодко. Мало не два десятиліття міське господарство занепадало, через що Алушта почала втрачати туристичну привабливість. І лише нещодавно ситуація почала змінюватися на краще. За останні півтора року зроблено більше, ніж за всі роки незалежності.

Нове керівництво поставило перед собою амбіційне завдання — підняти курортний сервіс до рівня світових стандартів, але водночас знайти щось настільки унікальне, що приємно здивує туристів і змусить їх приїжджати сюди знову й знову. 2010 року був розроблений і затверджений Стратегічний план економічного розвитку регіону Велика Алушта до 2020 року, до якого ввійшли 58 проектів. Кінцева мета плану — міжнародне визнання Алушти як курорту. Що характерно: цей план не був вигадкою «кабінетних посиденьок», навпаки, у ньому були в максимально можливому ступені враховані побажання жителів міста-курорту.

Щонайперше команда міського голови Станіслава Колота почала битву (а інакше це не назвеш) з несанкціонованою торгівлею. Щодня на стіл міського голови лягали зведення про те, скільки з вулиць, парків і набережної прибрано нелегальних наметів і столиків. На сесії міської ради було прийнято мораторій на розміщення так званих малих архітектурних форм на центральній набережній від ресторану «Пекін» до морпорту. Тепер там розташовані винятково стаціонарні об’єкти торгівлі, а сама набережна набула цивілізованого вигляду.

Далі — більше. У Приморському парку з’явився дитячий майданчик, де малята можуть спокійно гратися під покривом дерев, а батьки відпочивають на комфортних лавочках. Прибравши намети, влада зайнялася озелененням міста та набережної. На другій алеї висадили пальми й інші екзотичні рослини. Центр прикрасили понад 500 трояндовими кущами. Особливу увагу приділили ремонту алуштинських доріг. Автомобілісти зізнаються, що тепер їздити по місту — просто задоволення.

А «фішкою» курортного сезону, починаючи з 2011 року, став проект — WІ-FІ набережна, аналога якому в Україні немає. Це значить, що будь-який власник ноутбука може безплатно вийти звідси в Інтернет, що особливо важливо для бізнесменів. Утім, у зв’язку з розвитком нових технологій така послуга актуальна й для «просто відпочиваючих». Тож 50 нових лавочок не пустували. У цьому курортному сезоні проект був не тільки збережений, а й істотно розширений. Не залишили без уваги й «головну процедурну» курорту — море. Замість шести безплатних пляжів, які діяли 2010 року, нині працюють дванадцять.

Новації діяльної команди Станіслава Колота можна перераховувати ще довго, ми ж обмежимося констатацією головного факту: місто отримало нове обличчя.

— Алушта стала одним з лідерів туристичної галузі України, — відзначив голова постійної комісії Верховної Ради АРК з санаторно-курортного комплексу та туризму Рустам Теміргалієв після літнього сезону 2011 року.

Безумовно, опираючись тільки на можливості міської скарбниці, зробити такий прорив було б просто неможливо. Місту прийшли на допомогу центральна влада, бізнесмени, інвестори. Так, тільки на відновлення пляжів і берегоукріплювальних споруд Алушті з держбюджету виділили 26,5 мільйона гривень. Сталося це вперше за 20 років!

Велику увагу Алушті приділяє віце-прем’єр Криму Георгій Псарьов, який курирує курортно-туристичну галузь.

— Алушта справді є Золотими воротами Південного Берега Криму, і вона заслуговує на значно більше, — вважає віце-прем’єр. На його думку, є три основні напрями, за якими варто розвиватися Алушті. Це — санаторно-курортне лікування, історичний і подієвий туризм — проведення різних заходів — від наукових конференцій до молодіжних фестивалів.

З кожного із цих напрямів ведеться велика й цілеспрямована робота. Зокрема, цілорічному функціонуванню курортно-туристичного комплексу сприятиме впровадження лікування мінеральними водами, які мають у своєму розпорядженні надра Великої Алушти. Фахівці вважають, що тутешні мінеральні води не поступаються всесвітньо відомим мінводам Словенії.

— В Алушти є можливості працювати цілий рік, — стверджує Станіслав Колотий, — оскільки наші оздоровниці зберегли й розвинули лікувальну базу. Так, санаторій «Золотий колос» провів цілковиту реконструкцію й придбав сучасне медичне обладнання. Багато чого зроблено з формування сучасної лікувальної бази в Центрі реабілітації та медичного лікування «Крим» у Партеніті. Ведеться будівництво другої черги комплексу «Кримська рив’єра» і п’ятої черги пансіонату «Море».

Слова міського голови доповнює керуючий справами виконкому Віктор Фрадкін, який курирує курортно-туристичний напрям:

— Ми прагнемо до того, щоб Алушта стала цілорічним курортом, щоб вона сприймалося відпочивальниками як місто, з якого не хочеться їхати. Особливу увагу приділяють створенню нового іміджу міста. Ще в 2010 році з чуток  про Алушту звучало більше негативної інформації, ніж позитивної. Але курорт має бути містом позитивних емоцій. І над цим ми дуже активно працюємо.

«Фішки» курортного сезону 2012

Судячи з літнього сезону 2012 року, у цьому напрямі вдалося домогтися багато чого. Привабливими «фішками» року стали нові алуштинські об’єкти: алея мистецтв у Приморському парку, «альтанка закоханих», а парк «Крим у мініатюрі» став одним з найбільш відвідуваних об’єктів півострова. У цьому парку (як уже писав «Голос України») на території трохи більше, ніж два гектари, розміщені копії всіх привабливих для туристів об’єктів півострова, включаючи храми й палаци.

Про всі ці зусилля міг ніхто й не дізнатися, якби не активна рекламно-інформаційна кампанія. На центральних вулицях п’яти міст-мільйонників (Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Львів) було розміщено рекламу Алушти на сіті-лайтах. На новому рівні були проведені Міжнародні туристичні виставки-ярмарки 2011 і 2012 рр. Популярність отримав головний туристичний портал Алушти, на якому можна одержати вичерпну інформацію трьома мовами; географія його відвідувачів — від Росії й до Австралії. Алушта була представлена на туристичних виставках у Ялті, Києві, Москві.

Приваблює туристів і насичений календар різноманітних подій. Чемпіонат України з супер-мотокросу, Кубок з рибного лову; «Виноградні сезони», «Алушта-ралі», пленер Міжнародного арт-проекту «Палітра свободи», міжнародний фестиваль музики та танцю «Зорі Алушти», фестиваль повітряних кульок — ось лише невелика частина оригінальних акцій, проведених у місті протягом усього року. Тому не випадково саме алуштинці два роки поспіль посідають титул «Краща оздоровниця» у Республіканському конкурсі «Успіх року».

Важко розповісти про всі зміни Алушти, що формують її новий європейський образ. Показово, що це місто в 2012 році вперше потрапило до рейтингу найкомфортніших міст для проживання в Україні, проведеного з ініціативи журналу «Фокус». Поки що в цьому рейтингу місто перебуває на 34 місці. Але команда Станіслава Колота готова рухатися вище. Упевненість алуштинській владі надає дієва підтримка віце-прем’єра Георгія Псарьова, міністра курортів і туризму Криму Олександра Лієва, інших керівників республіки.

Звичайно, нинішня Алушта — зовсім не та, яка була майже півстоліття тому, під час зйомок «Кавказької полонянки». Але можливостей для повноцінного та захоплюючого відпочинку стало значно більше. І це південнобережне курортне місто, безперечно, стало одним із тих, які  найдинамічніше розвиваються на півострові.

Крим.