На кожного мешканця Чернігівщини припадає 1,5 тонни вирощених бульб!
Картопля на Чернігівщині й надалі залишається однією з головних валют селянських господарств. Якщо на пшениці й кукурудзі у регіоні добряче заробляють агрохолдинги, то за бульби, як свідчать реалії, беруться переважно фермери, мешканці сіл. Крохмалиста потребує уваги, догляду, ручної праці під час збирання врожаю, тому нею не ризикують займатися великі агрофірми.
А ось для працьовитої родини виростити за сезон 10—15 і навіть більше тонн картоплі та вдало її збути — джерело серйозного доходу. Можна отримати 15—30 тисяч гривень заробітку. Дехто за рік за продану картоплю купує й автомобіль.
Показові у цьому плані й вироки низки судів Придесення. Місцеві крадії вважають за краще грабувати не банкомати чи магазини. Менський райсуд 28 жовтня 2014 року розглянув справу мешканки одного із сіл. Вона, скориставшись відсутністю господарів, продала заготівельникам 27 мішків поцупленої картоплі! Цей само суд восени розглянув справу двох жителів Синявки та Городища. Злодії вкрали для продажу з погреба земляка 10 сіток картоплі по 30 кілограмів кожна. Двох жителів Неданчичів Ріпкинського району та Пльохів Чернігівського району спіймали на полі, орендованому ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія», поблизу села Скугарі. Вони вночі викопали майже по тонні бульб!
Чи трапилося б таке, якби картопля не була в ціні? Справді, «другий хліб» залишається культурою, що формує значну частку валового продукту аграрного комплексу на Чернігівщині. За підсумками попереднього року, частка картоплі у валовому зборі продукції рослинництва — понад 22 відсотки. Причому питома вага бараболі в структурі посівних площ — лише 7 відсотків. Бульби торік вирощували на 80 тисячах гектарів, з них лише на 5 тисячах — у сільгосппідприємствах. За інформацією фахівців департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, загалом накопано майже 1 мільйон 526 тисяч тонн картоплі, середня врожайність — 192 ц/га, що на 2,3% більше, ніж попереднього року.
Яка ситуація нині з ринком реалізації? Чи буде вигідно вирощувати крохмалисту цьогоріч?
Фермер з Головеньок Борзнянського району Ігор Чечель продав восени вирощене на 50 гектарах у середньому за 100 євро за тонну.
— Я лічу свої доходи саме так, — каже він. — Адже техніку, добрива, отрутохімікати, нафтопродукти ми купуємо за гривні, але в перерахунку на євро чи долари. Курс валюти, як знаємо, постійно зростає. Тому мої доходи за високого врожаю в 300 центнерів з гектара зменшилися на 30 відсотків.
На його думку, якби вартість бульб за тонну становила 200 євро, тоді, звісно, легше і техніку оновлювати, і розвиватися взагалі.
Нині на базарах Чернігова кілограм картоплі подорожчав до 3—4 гривень. Але, зрозуміло, оптом поки що велику партію вирощеного за такою ціною не продаси. Хоча були і неврожайні роки, коли оптовики прямо в селах скуповували крохмалисту в жовтні-листопаді по 3—3,5 гривні.
Загалом собівартість виробництва центнера «другого хліба» в сільгосппідприємствах районів, які займаються картоплярством, торік була 109 гривень, а ціна реалізації — 151,2 гривні. Отже, певний зиск від проданого у господарств є. Чи матимуть якийсь прибуток картоплярі в умовах економічної кризи і війни?
Цьогоріч, за розрахунками фахівців, собівартість центнера становитиме 115—125 гривень, а ціна реалізації — 122,8—140 гривень відповідно.
Чому?
На жаль, пропозиція картоплі на ринку перевищує попит, адже основними оптовими покупцями були Крим, Донбас, Запоріжжя та Миколаїв. А вони — віддалені від Придесення. Подорожчання бензину, війна у Луганській та Донецькій областях роблять невигідними поїздки заготівельників.
Як повідомив виконавчий директор обласної асоціації «Картопля» Володимир Купріянов, нині сільгоспвиробники відкрили новий ринок збуту — білоруський. Кажуть, що комерсанти закуплену на Чернігівщині бараболю потім відправляють до Російської Федерації. Як би там не було, за його словами, нині, взимку, господарства досить успішно реалізовують продовольчу картоплю по 1,8—2,2 гривні за кілограм. Майже все спродали.
Деякі сміливці-водії возять хури з бульбами в «ЛНР» та «ДНР». Певно, мають певний прибуток з такого ризикованого бізнесу.
Хоча реалії сьогодення не додають оптимізму, селяни Чернігівщини не «здають» картоплю, свою золоту валюту, в утиль. У сховищах сільгосппідприємств накопичено майже 10 тисяч тонн насіннєвого матеріалу високих репродукцій. Чималі запаси бульб і в погребах населення. Отож посівна площа під них не зменшиться. Якщо не цього року, то наступного селяни візьмуть за картоплю своє. Практикою це вже перевірено неодноразово.
ТИМ ЧАСОМ
Крохмаль перспективний
На початку 2013 року в ЄС було скасовано дотацію на виробництво картопляного крохмалю, завдяки чому виробники країн Європейського Союзу та України опинилися в рівних умовах. Імпорт крохмалю до України за січень-листопад 2014 року зменшився порівняно з аналогічним періодом 2013-го на 73% і, відповідно, наші виробники мають перспективи щодо нарощування обсягів експортних поставок до ЄС в рамках автономного торговельного преференційного режиму. Звісно, за умови, що їхня продукція відповідатиме вимогам якості та безпечності ЄС. Такі перспективи окреслив директор підприємства «Вімал» Сергій Самсоненко під час VІ голландсько-українського агробізнес-форуму «Підвищення рентабельності українського картоплярства», що відбувся минулого тижня в Києві.
Дослівно
«Лопатний» спосіб забезпечує, але й заперечує
— Україна має всі передумови, щоб стати одним зі світових лідерів з виробництва та зовнішньої торгівлі картоплею, — вважає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. — Водночас відсутність формальних та неформальних правил гри в секторі картоплярства та домінування «лопатного» способу вирощування бараболі, з одного боку, забезпечують наших громадян доступною харчовою продукцією, а з другого — заперечують будь-які надії на поступове завоювання Україною статусу світового лідера на ринку картоплі. Тому ентузіастам розвитку картоплярства необхідно брати ініціативу в свої руки та формувати стратегію виведення сектора на міжнародний рівень.
Між іншим
Якість диверсифікує ризики
Без експорту та переробних потужностей український сектор виробництва картоплі є занадто вразливим до коливань цін на внутрішньому ринку. Підприємці мають виробляти якісну картоплю за низькими цінами, щоб диверсифікувати свої ризики, наголосив радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Еверт Ян Краєнбрінк.
Чернігівщина залишається провідною областю з вирощування картоплі в країні — третьою після Вінницької та Львівської областей, виробляючи щороку 7% її загальнодержавного валового збору.
Фотоетюд Галини КВІТКИ.
