Уже з 18 жовтня охоронці магазинів отримають більше повноважень. Усьому вина — Закон «Про охоронну діяльність», який дозволить вартовим магазинів, супермаркетів та інших установ застосовувати до відвідувачів силу і навіть спецзасоби. Урядовці в документі прописали й інші цікаві положення. Кореспондент «Голосу України» намагався дізнатися, чого слід очікувати українцям від такого нововведення.

У документі чиновники чітко прописали: «такі дії можуть застосовуватись в особливих випадках, якщо інші засоби не призвели до припинення посягання на об’єкт охорони». Однак, якщо зловмиснику все ж таки завдано тілесних ушкоджень, охоронці зобов’язані викликати для нього «швидку допомогу». Такі нововведення підтримують і деякі експерти. Зокрема, днями на прес-конференції керівник Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько висловив думку, що працівникам приватної охорони слід у законодавчому порядку також дозволити носити та застосовувати зброю. Мовляв, такі заходи зменшать кількість розбійних нападів на різні установи. «Якби четверо охоронців ТЦ «Караван» пройшли підготовку на полігоні, якби вони мали зброю і вміли її застосовувати, грабіжника було б знешкоджено. Адекватна реакція була б відразу після того, як злочинець дістав пістолета», — зазначив він.

— У разі виникнення конфлікту охорона нині може задіяти лише газовий балончик чи пневматичний пістолет. І цього поки достатньо, — вважає начальник штабу ХОП «Шериф» Микола Головач. — Адже ми, на щастя, живемо в такій країні, де вогнепальна зброя все ж є дуже великою відповідальністю. Взяти того ж співробітника міліції, який у разі виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням пістолета, десять разів добре подумає, перш ніж вирішить стріляти. А доцільність її використання охоронцями приватних фірм є взагалі питанням спірним. Дозвіл на травматичну зброю, можливо, і потрібний, але для охорони серйозних або режимних об’єктів, приміром, таких як банківська установа.

Згодний із такою думкою і столичний адвокат Олег В. Він стверджує: навіть закон «Про охоронну діяльність» є небезпечним для суспільства.

— У цьому документі є багато розбіжностей. Наприклад, у ньому прописано, що охоронці мають право проводити відкрито фото- і відеозйомку, — розповідає адвокат. — Відеоматеріали слід зберігати один рік (потім їх має знищувати комісія з трьох осіб, про що складається відповідний акт). Це означає, що після року роботи на об’єкті з відеокамерою суб’єкт охоронної діяльності щодня зобов’язаний складати як мінімум один акт про знищення. За цей рік такі матеріали зйомок можна використовувати виключно в службовій діяльності. Що таке службова діяльність, закон не роз’яснює. Чи є службовою діяльністю розміщення кумедного ролика в Інтернеті?

За словами Олега В., заслуговують на увагу норми, які дозволяють суб’єктам охоронної діяльності застосовувати до громадян «спеціальні засоби». Адже що це таке, закон чітко не прописує. Нині їх перелік встановлює лише Кабінет Міністрів. До активної оборони відносять не тільки палиці й балончики, а й електрошокові пристрої, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями несмертельної дії, ручні газові гранати. «Тобто сьогодні сказати, які саме спеціальні засоби застосовуватимуться суб’єктами охоронної діяльності стосовно людей, складно», — підсумував він.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.