Із виступів представників фракцій

— Рівень організації виборів у цілому відповідає демократичним стандартам, завдання, яке Президент жорстко й однозначно поставив перед вертикаллю влади, — проведення чесної виборчої кампанії — успішно виконується. На сьогодні не зафіксовано істотних порушень, а проблеми, які виявляє практика застосування закону про вибори, оперативно усуваються. Саме так оперативно Центрвиборчком розібрався із ситуацією з голосуванням за відкріпними талонами, знявши з порядку денного питання політичного туризму. Ми передусім відчуваємо високу відповідальність перед власним народом. На чому ж засновані лементи і стогони опозиції? Здебільшого на усвідомленні швидкого провалу на виборах. Спілкування з людьми на місцях дозволяє зробити однозначний висновок — наш мудрий виборець вірить тим, за кого агітують конкретні справи, а не гучні слова. Але поступитися в чесній боротьбі опозиція не готова, вони опускаються до того, що ллють бруд на свою країну в закордонних столицях, незважаючи на шкоду, якої завдають іміджу України в очах світового співтовариства. Вибори пройдуть під бурхливі оплески світового співтовариства, ми сформуємо в цій залі ще більшу парламентську більшість, яка продовжить модернізацію країни. 

— Хотів би звернути увагу на перебіг подій виборчої кампанії і, зокрема, в мажоритарних округах, де відбувається пряма чи опосередкована скупка голосів виборців. Я б розділив кандидатів на дві категорії: це кандидати за бюджетні кошти, у нас є люди, які приїжджають, і вся влада за ними їздить і відкривають об’єкти, в які інвестовано народні кошти. У нас таких близько 100 кандидатів за бюджетні кошти, які мило посміхаються і за наші кошти відкривають об’єкти. Я, до речі, порахував, що в наступному парламенті буде третина рідних, близьких, якщо раніше коханки були, то тепер уже йдуть брати, дружини, сестри, і в нас буде третина сімейного парламенту. І жарти про спадковість наступного президента вже не видаватимуться жартами. Друга категорія — це кандидати за тіньові гроші. Це такі наші класики-мільярдери, які ні разу не з’являлися в сесійній залі, приїхали в округ, узяли списки бідних і нещасних і роздають — десь по 150 гривень, де по 200 гривень. Так вони платять за внесок «губернії», бо треба зайти, щоб міліція їх кришувала, а потім кажуть: «Скільки треба заплатити цим лохам — п’ять, сім мільйонів доларів, щоб купити округ?». Хотів би звернути увагу міністра внутрішніх справ, голови СБУ, Генеральної прокуратури: друзі, поїдьте по селах і подивіться, як іде скупка виборців під час цієї виборчої кампанії.

— Як коти — нашкодили і повтікали. І показали, що вони бояться власного народу. Вони вирішили прийняти закон, який фактично став передумовою для ув’язнення журналістів, блогерів, будь-яких людей, які не бояться сказати правду і хочуть, щоб народ України почув цю правду. Вони бояться правди. Звичайно, вони робитимуть усе, щоб повернутися до прийняття того рішення після скликання нового парламенту. Ця влада повинна піти в небуття, бо ці люди бояться правди, журналістів, своїх громадян, усього, що витягує на світло їхні злодіяння. Це є перемогою передусім громадянського суспільства і журналістської спільноти, які не дали сьогодні цим так званим провладним кандидатам у депутати отримати той закон, який закриває рота журналістам. Але боротьба не завершена, боротьба повинна тривати. Для нас дуже важливо, щоб на виборах 2013 року ми, як об’єднана опозиція, перемогли і щоб у новій Верховній Раді ніколи, ні за яких обставин не піднімалися і не голосувалися закони, які фактично знищують свободу слова, право українців знати правду, право українських журналістів говорити правду. 

— Фактично економіка України перетворилася на мінне поле, а країна семимильними кроками наближається до економічної прірви й економічного дефолту. В Україні зберігається неефективна та енерговитратна економіка, зношування виробничих потужностей критичне. Продуктивність праці в рази менша, ніж у розвинених країнах. У структурі промислового виробництва продовжує домінувати продукція низького переділу сировинних напівфабрикатів, а високотехнологічні галузі не розвиваються. Внутрішній ринок віддано на відкуп іноземному виробникові. При цьому повільно, але неухильно йде наступ на соціально-економічні права громадян, підвищується пенсійний вік, гряде скасування пільг, прийняття антинародних законів. Насправді почалася плавна хвиля девальвації гривні. Сума загального зовнішнього боргу України майже досягла розміру ВВП і становить близько 130 мільярдів доларів. Резерви НБУ тануть на очах. Замість того щоб злазити з боргової голки, як це пропонують комуністи, обмежити дефіцит бюджету, влада дедалі більше залазить у борги. Тільки за минулий рік дефіцит держбюджету виріс більш як утричі й становив 16 мільярдів 655 мільйонів гривень. 

— Наприкінці цього тижня Україна відзначатиме всенародне свято — День учителя. Це свято не лише освітян, а й усіх наших людей, адже вчитель від Бога, а всі інші професії — від учителя. Саме наші вчителі доклали зусиль, щоб в Україні рівень грамотності людей досягав 99,7%, один із найвищих показників у світі. Коли, за визнанням Єврокомісії, у країнах Євросоюзу від 15 до 20% дорослих людей не вміють ані читати, ані писати. Саме наші освітяни забезпечили Україні 25-те місце у всьому світі за якістю освіти, а серед країн Східної Європи — перше місце. Розуміючи, що ці факти дисонують із прагненнями частини політикуму та їх репродукторів посіяти в українців комплекс меншовартості порівняно з іншими країнами. 

— За декілька тижнів відбудуться вибори до Верховної Ради, які мають стати своєрідним чистилищем для представлених у парламенті політичних сил. Настане момент істини. Зважаючи на чисельні прохання виборців, вважаємо за необхідне оприлюднити деякі запитання, на які досі не можуть отримати чітких та одностайних відповідей симпатики комуністичної ідеї. Від початку виборчої кампанії з усіх телевізійних телеканалів та чисельних бігбордів лідери Компартії переконують, що лише вони є захисниками трудівників, і обіцяють здолати олігархів та повернути країну народу. Проте вони замовчують, як боротимуться з олігархами, ділячи з ними владу, і яку Україну вони хочуть повернути. Чи не ту, в якій комуністи руйнували церковні храми та винищували священиків, а замість священної віри наших предків насаджували комуністичну ідею та ідолів? Луганчан, наприклад, цікавить, як зіставити обіцянки комуністів забезпечити житлом людей, коли комуністи фактично відібрали гуртожиток і розмістили там луганський обком партії.