Закон про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні охоплює далеко не всі форми, які необхідно закріпити на законодавчому рівні. Про це йдеться у висновку експертів Ради Європи, які оприлюднили під час круглого столу представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Однак законопроект про антидискримінацію було ухвалено в цілому, не дочекавшись висновків європейських експертів.
Український омбудсмен Валерія Лутковська звернулася до Ради Європи з проханням провести експертизу вищезгаданого законопроекту ще в липні цього року, однак 6 вересня парламент ухвалив його в другому читанні та в цілому ще до отримання висновків Ради Європи. Офіційного повідомлення про підписання Президентом закону про запобігання дискримінації наразі ще не було. Нині і у європейських експертів, і в інституті Уповноваженого, і серед громадських правозахисних організацій чимало зауважень до законопроекту. Зокрема, у висновку Ради Європи розкритиковано загальне визначення дискримінації у тексті закону. Закон також не охоплює випадки дискримінації за асоціацією, — скажімо, коли до людини упереджене ставлення, бо вона схожа на цигана чи кавказця, хоча сама і не належить до цих націй. На думку представників омбудсмена, варто законодавчо надати Уповноваженому право брати участь у судових засіданнях у справах щодо дискримінації, а також звертатися до суду за скаргами про дискримінацію. Окрім того, зауважували учасники круглого столу, законом не передбачена відповідальність за дискримінаційні дії — досі у вітчизняному законодавстві це регулюється лише однією статтею (ст. 161) Кримінального кодексу.
Щоб забезпечити не лише реагування на випадки дискримінації за національною, статевою, віковою, релігійною чи іншими ознаками, а й відповідальність, вважають в інституті Уповноваженого та представники громадських організацій, варто внести зміни до декількох законів, у тому числі, й до Кримінального та процесуальних кодексів.
З такими визначеннями, як у законі № 10468, майже неможливо довести факти дискримінації у суді — нарікають правозахисники. Натомість потреби у створенні окремої інституції з питань запобігання та протидії дискримінації в Україні немає, вважають учасники дискусії. Тож варто розширити повноваження омбудсмена в цих питаннях.
Факт
13 вересня Коаліція з протидії дискримінації в Україні, яка об’єднує 34 громадські організації з різних регіонів України, направила звернення до Президента України Віктора Януковича з проханням накласти вето на закон № 10458 «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», прийнятий Верховною Радою 6 вересня 2012 року. На думку громадськості, під час підготовки законопроекту до другого читання жодна пропозиція робочої групи громадських організацій та Уповноваженого не була врахована і не знайшла відображення в ухваленому законі.
