Родина Володимира Куницького із села Нивецьк Дубровицького району, як і всі поліщуки, поспішає завершити клопоти біля картоплі (на знімку), щоб у ліс за грибами рвонути, яких цьогоріч хоч косою коси!
— Люди накопали картоплі багато, — розповідає Володимир Хомич. — У нас теж урожай непоганий, можна кілька тонн продати. Сьогодні пропонують гривню за кілограм. Хіба це не знущання? За нинішньої ціни на пальне якнайменше вона має коштувати 3 гривні за кіло.
Та навіть за такою ціною поліщуки продають картоплю. Інакше за що жити? Роботи немає, а гроші потрібні. Вирощування картоплі у нас надзвичайно трудомістке, здебільшого лише коник стає в цій справі підмогою. Праця рабська, а ціна змушує заплакати, бідкається Володимир Куницький...
Пізньої весни та на початку літа люди тоннами вивозили картоплю на смітники за село, бо не було де збути. Нинішнього року ситуація повторюється. Тим часом у супермаркетах продають картоплю з Єгипту та Польщі.
— Це смішно, щоб Україна закуповувала сільськогосподарські продукти за кордоном. Та зацікавте нас, ми виростимо і часник, і помідори з огірками, і банани... У людей руки опускаються. Ми ще пам’ятаємо часи, коли вагонами відправляли картоплю з району, — справедливо обурюється селянин.
Рівненська область.
Фото автора.
