Експерти наврочили зерноторговцям, що жити їм до кінця року без експортних обмежень  
 
44,8 мільйона тонн зернових зберуть нинішнього року аграрії на полях країни. Такий прогноз оприлюднив керівник служби проектів інформаційного агентства «АПК-Інформ» Родіон Рибчинський під час круглого столу, присвяченого нинішнім експортним можливостям України. На його думку, таким чином, з урахуванням перехідних залишків, знову матимемо  більш ніж оптимістичний баланс. Зважаючи на посушливі осінь та весну, незвично морозну зиму — це «більш ніж гідний для українського АПК результат». Тож експортна пропозиція хлібних культур залишається великою. 
 
Одна насінина, дві насінини...
Значний потенціал для вивезення ще й тому, що з року в рік в Україні не збільшується, а знижується внутрішнє продовольче споживання зерна. Обумовлено це об'єктивними чинниками — доходи громадян істотно не зростають, а кількість населення скорочується. Відповідно, і купівельна спроможність низька, і самих покупців хлібобулочних виробів менше. У результаті знову спостерігаємо падіння внутрішнього продовольчого споживання до 5,3 мільйона тонн зерна на рік. Потреба у фуражному зерні при цьому трохи зростатиме за рахунок збільшення поголів'я свиней і курей. У птахівництві активно розвивається і м'ясний, і яєчний напрямок. А зростання виробництва свинини можна зарахувати до активу агрохолдингів. У результаті, за прогнозами, не на багато — на 300 тисяч тонн, збільшиться споживання кормового збіжжя. 
Насіння, а також зерно, що піде на переробку на спирт, солод, крохмаль, — це все традиційні обсяги. Плюс-мінус тут не грає особливого значення.
Висновок: внутрішнє споживання незначно — на півмільйона тонн — може зрости за рахунок кормової групи й становитиме у поточному маркетинговому році  26,3 мільйона тонн. 
Отже, вважає Р. Рибчинський, з урахуванням різниці виробленого й того, що споживається усередині країни, ми повинні теоретично відправити на експорт близько 23 мільйонів тонн хлібних культур. Тому що аграрний сектор експортно-орієнтований, а внутрішній ринок не зростатиме такими швидкими темпами, щоб все зібране зерно можна було спожити. Але в цьому разі потрібно підкреслити слово «теоретично». Тому що і торік теоретично ми могли поставити на зовнішні ринки 24 мільйони тонн хлібних культур. Насправді вийшло набагато менше. Тобто між теорією й практикою різниця істотна.
Культура для трейдера — понад усе
— Основні експортні культури в нас, як відомо, пшениця, ячмінь, кукурудза. Саме за рахунок пшениці, — переконаний Родіон Рибчинський, — й вийшли величезні перехідні залишки. Адже на внутрішньому ринку, за оцінками фахівців, її залишалося близько 8 мільйонів тонн. (Варто одразу обмовиться, що з такою оцінкою на круглому столі згодні були не всі. Адже не виключено, що під вибори чиновники перестаралися й у перехідні залишки записали і зерно нового врожаю, зібране в червні. А в перший літній місяць намолотили його чимало. — Г.К.). Хоча треба враховувати істотне скорочення під пшеницею посівних площ — на більш як мільйон га — що не могло не позначитися на валовому  зборі. До того ж — зменшення віддачі гектара через погодні умови — і маємо врожай у межах 14,6 мільйона тонн. Якщо проаналізувати останні роки — більш низький обсяг виробництва трапився хіба що в 2007—2008 маркетинговому році. Тоді був і  неврожай, і обмеження експорту. Звичні ж для країни обсяги 16, а то й 20 мільйонів тонн. Наскільки вразливим виявиться цей відкат для внутрішнього ринку, думається, незабаром побачимо. А з огляду на кон'юнктуру — на жаль, уже нині можемо спостерігати негатив: багато компаній просто перепрофільовують свій зерновий напрямок, відмовляючись від посівів пшениці на користь технічних культур і кукурудзи. Але факт: зниження виробництва пшениці порівняно з минулим сезоном — мінус 34 відсотки. Тож з урахуванням перехідних залишків маємо 22,5 мільйона тонн  пшениці, що в принципі досить добре. Це не набагато, лише  на 10 відсотків нижче, ніж на цей час торік. І трохи менше ніж в 2009/10. Якщо згадувати ті сезони, можна проводити паралелі. В 2010/11, 2009/10  діяло обмеження експорту за майже такої само пропозиції пшениці на ринку. 
Тож у підсумку, вважає керівник служби проектів, можна сказати, що є реальна можливість експортувати в поточному маркетинговому році 5 мільйонів тонн пшениці, що не на багато менше попереднього сезону. Хоча потрібно враховувати: пшениця в Україні належить до стратегічного продукту, на вивезення якого за кордон у будь-який момент можуть ввести певні обмеження «через необхідність забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки». 
Коли чекати на санкції?
Під час круглого столу виникало чимало запитань. Були вони до Родіона Рибчинського і у автора цих рядків. 
— Ваші прогнози, у якій формі будуть запроваджені обмеження на експорт зернових — квотування, ліцензування, введення мит, просто заборона? І на  які культури ці санкції поширюватимуться?
— В якій формі —мені складно прогнозувати. Механізм, що був апробований востаннє, тобто введення мит — найоптимальніший варіант. Просто мито має бути не таким заборонним. Тобто, якщо воно буде в розумних межах, то я гадаю, що спокійно відреагують і учасники ринку, й інші. Думаю, не постраждає й внутрішній ринок, як, приміром, коли діяли практично заборонні мита. Тоді ринок зупинився, і це вкрай негативно позначилося на сільгоспвиробниках. Потрібно знаходити золоту середину. Чи можливі обмеження по якійсь одній культурі? Так. Швидше за все, на мій суб'єктивний погляд, йтиметься насамперед  про продовольчу пшеницю. Не про пшеницю взагалі, а саме продовольчу. І ситуацію із продовольчою пшеницею учасники ринку сприйняли б з розумінням. Якщо на інші культури не запроваджувати обмеження, то це було б нормально.
— А за часом — коли вводити обмеження?
— З огляду на динаміку експорту не бачу поки що, принаймні на найближчі два-три місяці, необхідності таких обмежень. До листопада — точно немає доцільності це питання порушувати. Експортно-орієнтовані компанії самі дуже стримано ставляться до поставок за кордон продовольчої пшениці, бо теж усвідомлюють і розуміють ситуацію з посиленою увагою виконавчої й законодавчої влади до питань продовольчої безпеки. Тому можна навіть говорити про якесь неписане правило, що нині існує — мінімізувати обсяги експорту. Але в якийсь момент, якщо піде інтенсивний сплеск світових цін на продовольче зерно, — отут утриматися, як кажуть, дуже складно. Отоді потрібно щось робити. Але, ймовірно, це питання плавно «перетече» на початок наступного року. Побічно такий розвиток подій підтверджує й робота над бюджетом-2013. За логікою речей, якщо передбачатиметься запровадження якихось мит, то вони повинні бути закладені в прибуткову частину основного фінансового документа країни. Якщо вважати, що ми живемо в правовій державі з якимись правилами — то мита, якщо вони вводяться, мають бути прописані в бюджеті. 
 
На круглому столі побувала Галина КВІТКА.