Учора Київ з офіційним візитом відвідала Президент Литви Даля Грибаускайте. Напередодні, у п’ятницю, в Кишиневі Петро Порошенко провів переговори з президентами Молдови та Польщі. Експерти схиляються до думки, що нині через агресію Росії активізувалася співпраця країн Балто-Чорноморського регіону. У Прибалтиці, Україні, Молдові й Польщі відчувають загрозу від Кремля й тому вимушені відновлювати вже забуті союзи, що існували сотні років тому. Сьогодні ці країни об’єднує не лише прагнення повернутися до «колиски західних народів», а й цілком реальна, до того ж військова, загроза зі сходу. Не дивно, що порядок денний учорашніх переговорів двох президентів визначали саме події на Донбасі.

 Під час сьомого засідання Ради президентів України та Литви велику увагу було приділено домовленостям у військово-технічній сфері. «Це є конкретна демонстрація підтримки у дуже складній ситуації, у якій нині перебуває Україна через війну, яку агресор розв’язав на сході України», — сказав Петро Порошенко після підписання документів.

За його словами, було погоджено збільшення до 50 осіб кількості учасників АТО, яких буде направлено на реабілітацію до Литви. Домовлено про підготовку офіцерів та участь у багатонаціональних навчаннях на території Литви. Сторони також провели плідні переговори в галузі кібербезпеки.

На думку Президента України, засідання було дуже динамічним, робочим. Він наголосив, що україно-литовське співробітництво має стратегічний формат, і подякував пані Грибаускайте за «дуже чітку, тверду і послідовну позицію підтримки України» як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівні. Глави двох держав обговорили координацію дій як між двома країнами, так і в рамках Євросоюзу, ООН та ОБСЄ.

У свою чергу Президент Литовської Республіки Даля Грибаускайте заявила, що Україна потребує глибоких реформ. «Головна битва, яку вам потрібно буде пройти, — не у військовій сфері. Це буде битва з корупцією», — наголосила Президент Литви. Вона додала, що необхідно не лише прийняти відповідні закони, а й утілити їх на практиці.

Президент Литви зазначила, що разом із нею приїхали три литовські міністри для того, щоб налагодити тісне співробітництво між міністерствами оборони, енергетики і закордонних справ. Даля Грибаускайте також наголосила на необхідності реформ в енергетичному секторі. Зокрема, Литва готова поділитися досвідом у побудові LNG-терміналів і позбавленні залежності від поставок газу з Росії.

Окремо під час спільної прес-конференції президентів було порушено питання членства в НАТО. Тим паче це цікаво в контексті останніх заяв речника Володимира Путіна Дмитра Пєскова, який минулого тижня вимагав гарантій невступу України до Альянсу, та нещодавніх тверджень міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, який, мов відповідаючи пану Пєскову, заявив, що він «бачить партнерські відносини між Україною і НАТО, але ніякого членства».

«Рішення про вступ чи не вступ України в НАТО — це виключно компетенція українського народу... Нами напрацьовано мінімум 6 років напруженої роботи для того, щоб країна відповідала критеріям як щодо вступу в Євросоюз, так і критеріям щодо 

НАТО. І тільки тоді український народ на референдумі матиме змогу визначитися щодо вступу чи не вступу», — відповів Петро Порошенко. Він також підкреслив, що «нам треба перейти від порожніх декларацій про необхідність приєднання до НАТО до реального конкретного кроку процесу реформування країни». «95 відсотків, якщо хто читав План дій щодо вступу до НАТО, повністю збігається із програмою реформ щодо Угоди про асоціацію», — додав глава держави. «Вам необхідно показувати дії, необхідно робити багато домашнього завдання всередині країни», — ствердила Даля Грибаускайте додавши, що тільки український народ може вирішувати, в якому напрямі рухатися.

(За повідомленнями прес-служби Президента України, інформагентств Укрінформ, УНІАН).

Фото Михайла ПАЛІНЧАКА (прес-служба Президента України).

 ФАКТ

За результатами засідання було підписано Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства двох держав на 2015—2016 роки, а також протокол Сьомого засідання Ради президентів України і Литви.

До речі

Нещодавно заступник глави фракції КПРФ Микола Коломейцев запропонував розірвати дипломатичні відносини з Литвою, ввести проти цієї прибалтійської країни економічні та політичні санкції. Спікер Держдуми Сергій Наришкін підтримав цю ініціативу й запропонував розглянути її на найближчому засіданні. Одним із приводів, що спричинив обурення правнуків Леніна, стало не дуже приємне висловлювання президента Литви Далі Грибаускайте про Росію. Утім, її думка про РФ як про терористичну державу зовсім не особиста, як намагаються розповісти журналістам у Державній Думі депутати. Ця ідея цілком уписується у світовідчуття більшості литовців. Нелюбов у Литві до Росії має давні історичні й політичні традиції. Ще живі ті, хто побував у сталінських таборах або воював з росіянами в Другій світовій війні («лісові брати»). Та й їхні діти, онуки не в захваті від того, що Литва сусідить із непередбачуваним «російським ведмедем», країною, яка воює з Україною.

Нинішній «руський мір» стоїть на фундаменті політичної архаїки, суть якої, за словами депутата Євгена Федорова в тому, що «Москва визволить решту світу». Насправді війни Росії із сусідами мають лише одну внутрішню мету — не втратити владу.

Віктор ТИМОШЕНКО.

Москва.