Поки політичні сили завершують коаліційні переговори та узгоджують майбутній склад уряду, експерти намагаються спрогнозувати, чи зможе нова коаліція вирішити проблеми країни.

Приміром, керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов бачить певну небезпеку в тому, що в Коаліційній угоді не прописано питання політичної відповідальності парламентської більшості. «Мої спостереження за формуванням коаліції дозволяють стверджувати, що новому складу парламенту поки що не вдалося налагодити результативний діалог, а вульгаризована публічність різко знижує здатність політичних гравців домовлятися. Політичний егоїзм, небажання ділитися владою та нездатність відмовитися від принципу «переможець отримує все», призводить до того, що політичні сили з’ясовують, хто з них переміг та ділять повноваження, а не відповідальність», — сказав він під час учорашньої прес-конференції. А підтвердженням цього експерт вважає те, що проект Коаліційної угоди не містить положень про політичну відповідальність учасників коаліції.

Те, що коаліцію сформують п’ять політичних сил, А. Золотарьов назвав успіхом команди Президента, оскільки це зменшило можливість переходу в опозицію «Батьківщини» чи Радикальної партії. До того ж це дозволяє говорити про те, що в українському парламенті вперше буде конституційна більшість у складі 306 народних депутатів, що, на думку експерта, можна вважати успіхом. Однак тепер для нового парламенту важливо налагодити результативний діалог, що здається простим тільки на перший погляд. «Випробування для коаліції вже розпочалися, зокрема, в кадровому питанні. Існує деяка різниця в підходах між Президентом та прем’єром, а боротьба за повноваження та посади дуже активна», — сказав А. Золотарьов, зауваживши, що сьогодні важко спрогнозувати, хто увійде до складу уряду, оскільки основні політичні гравці мусять враховувати не тільки власні бажання, а й громадську думку. 

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала висловив думку, що представникам політичних сил не вдасться займатися окозамилюванням, бо, окрім громадськості, за діями нової коаліції спостерігатиме й міжнародне співтовариство, котре на основі цього ухвалюватиме рішення про фінансову допомогу Україні. Що стосується тексту Коаліційної угоди, то експерт вважає, що попри записані в ній добрі речі, про цей документ можна сказати, що він не має загальної стратегії. Тож замість писати багатосторінкову угоду, політичним силам доцільніше було б зосередитися на розробці річної програми роботи уряду.

«Сподіваюся, що в програмі уряду буде чітко прописано, що потрібно робити, та хто за це відповідає. І тоді ми розумітимемо, робиться щось, чи ні», — сказав В. Бала.

Самі учасники коаліційних переговорів загалом позитивно оцінюють вже досягнуті домовленості. Зокрема, Микола Томенко, який представляв у робочій групі Блок Петра Порошенка, оцінюючи парафування Коаліційної угоди, зазначив, що у такий спосіб було реалізовано програму-мінімум, оскільки вдалося переконати Арсенія Яценюка і його команду в тому, що коаліція не може формуватися на підставі двох сторінок загальної декларації, а повинна мати серйозну, відповідальну програму. 

Також М. Томенко порадив колегам з «Народного фронту» ще раз звернути увагу на те, що за чинною Конституцією Україна — парламентсько-президентська, а не прем’єрська республіка. «Це означає, що не Прем’єр-міністр мусить ухвалювати всі рішення та формувати уряд із тих людей, які йому подобаються, а всі політичні сили, що підписали Коаліційну угоду, повинні взяти на себе певну сферу відповідальності за діяльність уряду і запропонувати найбільш фахових людей під цю сферу відповідальності. Саме тоді з’явиться професійний і відповідальний уряд, а не «уряд друзів Арсенія Яценюка», — підкреслив політик.

Представник «Народного фронту» Вікторія Сюмар вважає, що основним викликом для новообраної Верховної Ради є не так формулювання головних пріоритетів Коаліційної угоди, як їхня реалізація.

«Пріоритети Коаліційної угоди: обороноздатність, в тому числі курс на НАТО, відновлення суверенітету та територіальної цілісності; виконання Угоди про асоціацію з ЄС; реформа державної служби; децентралізація; судова реформа; пропорційна виборча система; позбавлення недоторканності, обмеження імунітету суддів та закон про імпічмент Президента», тобто, «все те, про що багато говорили, але не робили», — написала вона на своїй сторінці у Facebook. Тож «виклик для нової Ради — не так правильно написати, як зробити. Швидко і консенсусом», — наголосила В. Сюмар.

У «Самопомочі» вважають, що парафування Коаліційної угоди — це тільки перший крок на шляху до справжнього парламентаризму. «В угоду закладено нові «правила гри», за якими закритість та «кулуарщину» замінять прозорість і відкритість», — заявила представник об’єднання Оксана Сироїд. Цьому має сприяти й зняття депутатської недоторканності та ухвалення закону стосовно імпічменту Президента.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко, оцінюючи парафування Коаліційної угоди, побажав, щоб для його політичної сили ця угода була не останньою. «А вона буде не останньою за однієї умови — коли те, що в ній написано, буде виконано хоча б на десять відсотків, бо в нас, як правило, всі забувають про угоду в той же день, коли вона підписана, оскільки головною метою таких угод був прихід до влади та дерибан посад і бюджету», — сказав він.

Водночас політик висловив переконання, що нинішній парламент категорично відрізняється від усіх інших хоча б тому, що до його складу прийшло чимало молоді, котра має стати двигуном реформ та відродження країни. «Люди дали нам короткотерміновий кредит довіри під величезні проценти, і цей кредит вже треба починати сплачувати», — наголосив О. Ляшко.

У «Батьківщині» одними з найважливіших положень, які було включено до тексту угоди, вважають закріплення курсу на членство в НАТО, скасування недоторканності депутатів та суддів, а також заборону продажу земель сільгосппризначення. «Найголовніше — нам вдалося обстояти питання стосовно членства України в НАТО. Хоча дивно, що таке надважливе питання викликало гостру дискусію в останній день погодження угоди. Друге не менш важливе — це питання стосовно скасування недоторканності депутатів та суддів, і третє — заборона продажу земель сільськогосподарського призначення», — підкреслив представник «Батьківщини» Іван Крулько.

Довідково

Із преамбули проекту Коаліційної угоди: «Своїм головним обов’язком ми вважаємо забезпечення обороноздатності України, відновлення економічного зростання, захист прав і свобод наших громадян, у тому числі законних інтересів кримськотатарського народу, усіх громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Криму і Севастополя, частин Луганської та Донецької областей (у тому числі тих, хто тимчасово виїхав із зазначених територій), і звільнення цих територій. Ми будемо вживати всіх необхідних заходів для визволення усіх громадян України, у тому числі народного депутата України Надії Савченко, які залишаються в заручниками у терористів або перебувають у російському полоні. Ми беремо під контроль розслідування злочинів, вчинених під час Революції Гідності, у тому числі розстрілів 18—21 лютого 2014 року, притягнення до відповідальності виконавців та замовників. Ми визначаємо це завдання пріоритетним для керівників органів правопорядку та Генеральної прокуратури».