Розвиток та поглиблення співробітництва — ключ до оптимізації ринку праці
Негаразди в родині сумчанина Віктора С., інженера-будівельника майже з двадцятилітнім стажем, розпочалися на початку 2009-го. Їх передвісником стала чергова економічна криза. У час, коли тодішній прем’єр-міністр розганяв кризові хмари своїми обіцянками, у регіоні, мов мильні бульки одне за одним почали здуватися виробничі підприємства — малі, середні й навіть великі. І першими, як вже у нас повелося, під каток прем’єрського «оздоровлення» потрапили будівельники, у тому числі і фірма мого знайомого, де він працював виконробом. Майже півроку блукав він у пошуках пристойної роботи, опісля чого зник з поля мого зору...
Знайшов роботу в Росії
Зустрівся з ним у розпал цьогорічних травневих свят. Спочатку навіть не впізнав: вся постать Віктора, яка три роки тому з відчаю була зігнута у три погибелі, нині випромінювала впевненість, життєрадісність і достаток. У французькому костюмі, італійських черевиках 50-річний Віктор скидався на справжнього англійського денді. Такий же «фасон» тримали дружина і двоє його дорослих дітей.
— Звідки така вражаюча метаморфоза? — закриваючи новеньку «субару», перепитав Віктор. — Доки вітчизняна будівельна галузь видряпувалась з кризи, в Росії будівельники були нарозхват. Саме в одній із сусідніх прикордонних областей цей час і відроджую російське село. Заробіток, дякувати Богові, пристойний: вистачає на виплату кредиту за автівку, навчання старшого сина в університеті, залишаються кошти і на відпочинок з родиною біля моря.
...Віктор потрапив на російські новобудови за допомогою Сумського обласного центру зайнятості населення, який очолює кандидат педагогічних наук Володимир Підлісний.
— Фортуна посміхнулася мені, коли вже був на межі повного відчаю, — продовжує Віктор. —Саме в Центрі зайнятості мене і «засватали» на роботу в прикордоння. До того ж легально, з дотриманням усіх російських законодавчих актів.
— Офіційних фактів працевлаштування безробітних сумчан у сусідніх областях Росії за останні роки набереться чимало, — розповідає завідувач інформаційного відділу обласного центру зайнятості Василь Шевчун. — Всі працевлаштовані — майстри високої кваліфікації. Серед них переважають будівельники. Утім, у сусідів з Курської, Бєлгородської, Брянської областей у пошані також досвідчені спеціалісти переробної галузі — здебільшого цукрової, фахівці середньої та вищої ланки з аграрного сектору. Залюбки там приймають на роботу в сільськогосподарські фірми і фермерські господарства — особливо доярок, телятниць, механізаторів...
Надійне плече сусіда
— Партнерським відносинам Сумської обласної служби зайнятості та Комітетами із зайнятості населення з трьома згаданими областями Російської Федерації невдовзі виповниться десятиліття, — розповідає директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний. — Старт їм поклала угода з курянами про врегулювання міграційних процесів робочої сили прикордонних районів обох областей. Згодом до неї долучилися наші сусіди з Брянська і Бєлгорода. У рамках цієї угоди на щорічних зустрічах делегацій чотирьох областей, які відбуваються за формулою 1+3, моніторяться найважливіші та найактуальніші для регіонів питання поглиблення та розвитку торгово-економічного, науково-технічного та культурного співробітництва прикордонних областей.
Бо саме розв’язання спільних нагальних проблем дає можливість кожній області автономно і всім разом нарощувати соціально-економічні м’язи заради підвищення добробуту населення.
А м’язи, як відомо, можна нарощувати лише у постійному русі — тобто праці. І що її більше, то міцніші м’язи, то вищий добробут людей, вищі соціально-економічні стандарти їхнього життя. На цьому і стоять усі підписанти угоди. А розпочалося наше помітне сходження до якісних критеріїв від започаткування областями на початку нинішнього тисячоліття проекту «Єврорегіон «Ярославна». Наведу лише одну цифру: за останні п’ять років зовнішньоторговельний оборот між нашими двома областями — Сумською і Курською — зріс більш як у 2,2 разу: з 21 до 46 мільйонів доларів.
Плече друга — завжди стане у нагоді. Тож нинішні здобутки — лише передумова для значно вагоміших досягнень. Як наслідок, сьогодні у рамках єврорегіону «Ярославна» реалізовують 14 угод і протоколів про співробітництво тільки на рівні міст і районів двох сусідніх областей. Ще стільки ж укладено з Брянською і Бєлгородською. Серед них, зокрема, угоди про розвиток агропромислових комплексів, співпрацю в освітній і науковій сферах. Утім, однією з наріжних угод усі роки залишається угода про співпрацю в сфері зайнятості. І це — закономірно. Адже статутом єврорегіону передбачено багатовекторність розвитку співробітництва прикордонних територій: це — економіка, комунікації, транспорт і зв’язок, охорона здоров’я, спільна ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, стихійного лиха, спрощення прикордонних формальностей, розвиток регіональної економіки, поліпшення інфраструктури прикордонних районів тощо.
Для поглиблення розвитку взаємовигідного співробітництва з обміну досвідом зі сприяння громадянам у працевлаштуванні та створення сприятливих умов на ринку праці в Сумській та Курській областях обидва регіони зобов’язалися забезпечити щорічні ділові зустрічі з обміну досвідом роботи обласних, міських і районних центрів зайнятості населення, організовувати обмін інформацією стосовно законодавства та потреб ринку праці в іноземній робочій силі, моніторити її міграцію між двома областями. Проблеми ринку праці прикордонних областей у сучасних умовах та шляхи його оптимізації стали наріжним каменем під час зустрічі Володимира Підлісного з губернатором Курщини Олександром Михайловим. Під враженням досвіду та конкретних напрацювань сумчан, спрямованих на конкретну людину, курський очільник не тільки висловив побажання взяти досвід українських сусідів на озброєння у власній губернії, а й відзначив, що така взаємовигідна співпраця зміцнює дух братерства українського і російського народів, готує підґрунтя для зустрічей і співробітництва на більш високому рівні.
Краплини досвіду народжують повноводну річку ініціатив
Однією з найболісніших і актуальніших проблем у росіян також залишається проблема зайнятості сільського населення. У наших сусідів село не менше потерпає від глибоких кризових явищ та соціально-економічної біди. Тамтешній агропромисловий комплекс давно задихається без внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Про це йшлося на регіональній нараді у Курську за участю десяти прикордонних регіонів Росії, для участі в якій було запрошено й сумчан.
— Ефективне ведення сільськогосподарського виробництва — одна з основних передумов підвищення рівня якості життя селян, — зазначив у своєму виступі на нараді Володимир Підлісний і на підтвердження цієї тези навів конкретні приклади розв’язання нагальної проблеми в окремих селах Сумщини завдяки розвитку особистих підсобних господарств та сільськогосподарських кооперативів. Особливий наголос при цьому він зробив на тісну співпрацю центрів зайнятості з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.
— Ми завжди радо зустрічаємо гостей з України, особливо сумчан, — сказав голова Курської обласної Думи Олександр Анпілов. — Досвід, напрацьований нашими сусідами-українцями, стає в нагоді у нашій практичній діяльності. І у вас, і у нас проблем вистачає. Більшість з них схожі, мов дві краплі води. Однак підхід до їх розв’язання іноді різниться. Ми з цікавістю дізнались, як на Сумщині триває процес створення нових робочих місць. Зокрема, зацікавив механізм мотивації до праці, який виконує роль чинника конкурентоспроможності сільгосппідприємства.
— Сільське безробіття залишається і нашою серйозною болячкою, —зізнається Володимир Підлісний. — Отже, для розв’язання цієї проблеми ми, в свою чергу, також чимало фрагментів запозичили у курян для боротьби з цим лихом. Зокрема, індивідуальний підхід до кожного безробітного селянина. Загалом підтримуємо одне одного, навчаємось одне в одного, допомагаємо одне одному. Поступово, крок за кроком, спільно долаємо перепони, поставлені перед нами сьогоденням.
Шлях до професії починається зі школи
Загалом процеси, що відбуваються на ринку праці, вже давно потребують наукового обґрунтування. Саме тому Сумський обласний центр зайнятості населення готує науково-практичну конференцію «Створення робочих місць на селі — індикатор економічного розвитку регіону». Повноправними її учасниками зголосилися стати представники всіх суміжних прикордонних областей.
У добрих сусідів секретів немає. Це засвідчують результати співпраці між Краснопільським районним центром зайнятості Сумської області та Красноярузьким центром зайнятості Бєлгородської області.
— Обом сторонам є чого повчитися одне в одного у справі боротьби з безробіттям взагалі, і на селі зокрема, — підтверджує директор Краснопільського РЦЗ Галина Акименко. — Ми у них, вони у нас: так крок за кроком разом рухаємось до поставленої мети — істотно зменшити безробіття на селі. Під час останньої поїздки нас насамперед зацікавило використання російськими партнерами інноваційних форм профорієнтаційної роботи серед учнівської молоді. Підходи у цьому питанні у нас різні. Ми починаємо займатися визначенням профорієнтації учнівської молоді у старших класах, в Росії цю роботу починають значно раніше — з 5-го класу. Причому, якщо на Сумщині ініціаторами цієї справи виступають центри зайнятості, то в Росії — безпосередньо школи. Зауважу, не формально. Школа там відіграє ключову роль у підготовці майбутніх спеціалістів, потрібних народному господарству. До того ж підводять майбутню зміну до вибору майбутньої професії, а фактично до дорослого життя, не наскоком, а поступово — крок за кроком, вдумливо і професійно. Вже у 5-му класі серед учнів проводять профорієнтаційне тестування, під час якого намагаються виявити здібності й нахили школярів до тієї чи іншої професії.
Одночасно проводять співбесіди з дітьми та їхніми батьками. І так упродовж трьох років. У старших класах тестування замінюють атестацією на профпридатність індивідуума до тієї чи іншої професії. Тож після закінчення школи більшість випускників уже свідомо роблять вибір. Не стоять осторонь цієї справи і середні, вищі та професійно-технічні навчальні заклади. Вони постійно перебувають у контакті зі школами і на «Ярмарках учнівських місць» щорічно надають учням профорієнтаційні консультації, демонструють престиж різноманітних професій, зокрема робітничих, презентують сучасні професії. Тобто уже з 12-річного віку до отримання атестата школярі фактично перебувають під опікою держави, яка увесь час намагається якомога ширше відчинити двері у світ підростаючому поколінню. Тож досвід росіян плануємо поступово запроваджувати у себе.
Бєлгородці також постійно беруть на озброєння напрацьоване сумчанами. Прижилися там ярмарки вакансій, які Сумський обласний центр зайнятості першим започаткував в Україні, громадські оплачувані роботи. Тамтешні центри зайнятості зацікавив досвід українських партнерів щодо залучення фізичних осіб до відкриття власної підприємницької діяльності.
— Ось так спільно і долаємо перепони та економічні виклики, які постійно з’являються на нашому шляху, — зізнається Галина Акименко. — Скріпила поглиблення подальшої співпраці нова угода між нашими центрами зайнятості.
З кожним роком тіснішають зв’язки між українцями і росіянами і в практичній площині. Чимало колишніх безробітних краснопільчан нині трудяться на багатьох переробних, агропромислових підприємствах і фермерських господарствах кількох районів Бєлгородської області. За словами моєї співрозмовниці, тамтешні роботодавці не нахваляться працьовитістю наших земляків. Чимало серед них будівельників, інженерів, економістів, сільськогосподарських робітників. Вони дають лад у полі, на фермах, заводах...
Що день завтрашній готує?..
Разом з краснопільчанами постійно розширюють горизонти співпраці із російськими сусідами-побратимами решта прикордонних районів Сумщини. За приклад також може слугувати Глухівський міськрайонний центр зайнятості на чолі з Анатолієм Москаленком.
— Наша «географія» прикордонного співробітництва дещо ширша, ніж у краснопільчан, — розповідає Анатолій Москаленко, — адже ми межуємо з двома російськими районами — Рильським Курської та Севським Брянської областей.
І це правда. У росіян непідробний інтерес викликає досвід створення нових робочих дотаційних місць у районі. Адже глухівчани почали їх створювати одними з перших в області. Тим паче, що чимало колишніх «дотаційників» розпочали підприємницьку діяльність і самі стали роботодавцями. І всі вони своєму становленню завдячують міськрайонній службі зайнятості, яка прийшла на допомогу в скрутний для них час. І завжди охоче діляться секретами започаткування власної справи. Розповідають зацікавленим росіянам як навчалися на курсах «основ малого підприємництва», вчилися складати і захищати свої перші бізнес-плани, а потім за підтримки спеціалістів центру зайнятості створювали свої міні-підприємства, як тепер працевлаштовують у себе колишніх друзів по нещастю. До речі, лише нинішнього року когорту підприємців у районі поповнили майже півсотні недавніх безробітних.
— Водночас акцентуємо увагу сусідів на тісній співпраці з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в організації громадських робіт для безробітних, ділимося досвідом підготовки кадрів на замовлення роботодавців, розкриваємо секрети «вирощування» власних підприємців, — відкриває «карти» Анатолій Москаленко. — Зрештою, і ми багато чого запозичили у друзів з-за кордону: досвід працевлаштування громадян, застосування різноманітних інноваційних форм при профорієнтації учнівської молоді та багато інших новацій.
Поступово розширюють співробітництво з сусідами-росіянами і решта прикордонних районів Сумської області, зокрема Середино-Будський, Великописарівський, Сумський, Путивльський.
— Як і заповідав поет: чужого навчаємось, однак і свого не цураємось. Сьогодні, у час загальної глобалізації світу, лише спільними зусиллями можна долати економічні негаразди, — переконаний директор Сумського обласного центру зайнятості населення Володимир Підлісний. — Тому нині в рамках єврорегіону «Ярославна» паралельно з «районними» Сумщина починає розгортати масштабніші проекти і програми прикордонного співробітництва. За ініціативи обласної влади на чолі з Юрієм Чмирем в області повним ходом розробляють проекти концепції розвитку транскордонного співробітництва щодо зниження екологічного навантаження на прикордонні області, єдиного поводження з побутовими та промисловим відходами, запрацювали спільні програми з вивчення тенденцій розвитку соціально-демографічних процесів у прикордонних областях України та Росії, розробляють механізми для розв’язання назрілих проблем, вивчають екологічний потенціал прикордонних областей. На стадії втілення та розробки є й інші проекти. А це означає, що невдовзі і на Сумщині, і в сусідів з’являться тисячі нових робочих місць, а отже — розпочнеться інтенсивний економічний розвиток наших регіонів. Тому ми й надалі вибудовуватимемо взаємовигідне стратегічне партнерство з нашими сусідами-побратимами, яке забезпечить у найближчому майбутньому стабільний розвиток економік наших регіонів.
...Тим часом мій давній знайомий Віктор С. після відпустки знову поїхав на заробітки до Росії. Цього разу з вірою, що найближчим часом його досвід і руки знадобляться на новобудовах Сумщини.
Фото надано інформаційним відділом Сумського обласного центру зайнятості.
Директор Глухівського міськрайонного центру зайнятості Анатолій Москаленко (праворуч) під час підписання угоди про поглиблення прикордонного співробітництва з колегами зі Севського (Брянська область) та Рильського (Курська область) районних центрів зайнятості.
Представники Красноярузької служби зайнятості Бєлгородського району діляться досвідом застосування інноваційних форм профорієнтаційної роботи серед учнівської молоді з Галиною Акименко (праворуч).
