Гадаю, якщо навіть друковані видання колись і замінять електронні книжки, бібліотеки залишаться. У них і тільки в них зберігатимуться документи, літературні твори, періодичні видання тощо, створені на основі новітніх технологій.
Книгосховище було і залишиться символом духовності й берегинею національної культури. Воно з давніх-давен — своєрідне дзеркало і пам’ять народу.
Останнім часом бібліотеки переживають не кращі часи, бо їхні фонди практично не поповнюються за рахунок бюджету. Але, як казали мудрі, і це мине. Сьогодні ми маємо з вдячністю говорити про бібліотечних працівників, які докладають максимум зусиль і знань, щоб зберегти джерела знань, накопичених багатьма поколіннями. Саме завдяки їхній самовіддачі та ентузіазму книгозбірні надають послуги не тільки у містах і містечках, а й у віддалених селах, у більшості навчальних закладів. Саме бібліотечної справи майстри сприяють отриманню читачами духовного «хліба» у вигляді інформації у друкованому, а віднедавна й електронному вигляді.
...Минуло двадцять років з дня відродження університету «Києво-Могилянська академія», в якій тоді відновила свою діяльність і славетна бібліотека. Відновила, не маючи жодної книги. Нині її фонд налічує понад 200 тисяч томів, 400 найменувань періодичних видань. Протягом року її послугами користуються понад 70 тисяч студентів і викладачів.
До речі
Найбільша у світі Британська бібліотека має 150 млн. одиниць, Російська державна бібліотека — 42 млн. У фондах Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського — 15 млн., а Національної парламентської бібліотеки — понад 4 млн. друкованих одиниць.
