У Херсоні на машинобудівному заводі після 16-річної перерви відродили випуск дощувальних машин. Це вже техніка нового покоління, що може рухатися самостійно й брати воду з відкритих каналів. У конструкції НДШ використовують деталі та вузли виробництва США, Франції, Італії, та, попри все, вона мінімум вдвічі дешевша від аналогічної техніки з цих країн. Звідси й попит: дослідний зразок нової «дощувалки» випустили в серпні, коли поливний сезон вже добігав кінця. Але він так зацікавив аграріїв, що приватні рисівницькі господарства Каланчацького району Херсонщини не тільки замовили собі чотири нові установки, а й навіть сплатили за них аванс.
Директор заводу Віктор Слободянюк каже, що їх замовлення вже виконується. А загалом Херсонський машинобудівний завод спроможний випускати не менше п’ятнадцяти дощувалок власної конструкції на місяць. Може й збільшити їх виробництво вдвічі, якщо в Україні знову колись запрацюють державні лізингові програми.
Портовики відновлюють розірвані економічні зв’язки
 
Через війну на сході України індустріальні гіганти українського Приазов’я змушені отримувати вкрай необхідну сировину довгими обхідними шляхами. А додаткові витрати в кінцевому рахунку неодмінно позначаться на ціні їх продукції. Так, металургійний комбінат імені Ілліча в Маріуполі традиційно закуповував залізну руду від Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату у Кривому Рогу. З Дніпропетровщини на сусідню Донеччину потяги з нею доходили без проблем. Та зараз через територію, охоплену бойовими діями, їм просто не прорватися, тому потяги скеровують не на Донеччину, а... на Херсонщину. Там їх розвантажують у Херсонському морському торговому порту, завантажують на судна і спрямовують до порту Маріуполя. І вже там розвантажуються втретє!
Для херсонських портовиків потік залізної руди є джерелом додаткових доходів. Адже останнім часом тут перевалюють до п’ятнадцяти тисяч тонн цієї сировини щомісяця. А це — десята частина від загального обсягу вантажів, що в ХМТП зараз переробляють. Втім, руду тут називають «ситуаційним вантажем», і додатковим доходам не дуже раді. Як і переважна більшість українців, докери Херсона залюбки від них відмовилися б, якби на Донеччині та Луганщині вщухла війна, і держава повернулася до мирного життя, відновлюючи економіку. А до порту почало б надходити більше вагонів із зерном, добривами, вугіллям, металопрокатом та іншою продукцією, яка тисячами тонн йшла на експорт попередніми роками.
 
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.