Сільське господарство потребує не лише кредитів, а й комплексних реформ і повернення до практики великих державних сільгосппідприємств. Так народний депутат Володимир Даниленко (фракція КПУ) прокоментував той факт, що в жовтні українська держава збирається підписати контракт на отримання китайського кредиту майже на 3 мільярди доларів, однією з умов якого буде поставка кукурудзи обсягом близько 3 мільйонів тонн на рік за ринковими цінами, що встановлені на момент експорту. Ці кредитні кошти планується витратити на закупівлю китайської сільгосптехніки і добрив. У сфері продовольства Пекін застосовує таку схему вперше.
«Співробітництво з Китаєм має дуже важливе значення для України. Водночас потрібно враховувати й ті особливості, які в разі отримання китайського кредиту потрібно буде виконувати нашій державі. Адже вирощування та експорт кукурудзи мають здійснювати тільки великі українські сільгосппідприємства, які можуть не лише піклуватися про вигоду від співробітництва з Китаєм, а й протидіяти виснаженню орних земель», — цитує Володимира Даниленка прес-служба КПУ.
Ураховуючи це, народний депутат вважає, що для ефективного використання кредиту, наданого Китаєм, потрібно не лише виходити з контрактних вимог, а й насамперед відродити великі державні підприємства сільгоспгалузі. Водночас він певен, що для України не зовсім логічно закуповувати на кредитні гроші китайські трактори й тим паче добрива. Потрібно підтримувати власного товаровиробника.
Крім позитивних моментів відповідного кредиту, також є небезпека того, що контракт із Китаєм може виснажити українську орну землю.
Саме тому є потреба в тому, щоб умови контракту виконували великі державні сільгосппідприємства, які, володіючи величезними обсягами орних земель, можуть чергувати посіви кукурудзи на різних полях. Інакше Україна може втратити свої унікальні чорноземи.
Володимир Даниленко нагадав, що в Антикризовій програмі КПУ забезпечення продовольчої безпеки визначено як пріоритетний напрям діяльності. Серед ефективних механізмів також — створення на базі державного Аграрного фонду національної аграрної компанії, до функцій якої має входити здійснення форвардної закупівлі сільгосппродукції у виробників. Крім того, передбачається модернізація наявних і створення нових державних підприємств не лише з вирощування, а й переробки сільгосппродукції.
