Громада Кам’янця-Подільського шокована нещодавнім звірячим убивством 18-річного студента Павла Теплюка і вимагає найретельнішого, найприскіпливішого розслідування справи, чесного суду. Створено ініціативну групу, яка звернулася з відкритим листом до міського голови Михайла Сімашкевича та начальника обласного управління МВС України Сергія Шутяка. Звучать вимоги про довічне ув’язнення вбивці. Не так давно кам’янчани обговорювали злочин проти Оксани Макар і тішили себе думкою: в їхньому місті спокійно, такого статися не може. Але ніколи не кажіть «ніколи»...
...О третій ночі двоє хлопців поверталися додому з дискотеки. Ішли сонними вулицями, про щось розмовляли. Біля одного з будинків їх перестрів його власник. Що сталося між ними, нині з’ясовує слідство. Один із хлопців утік, залишивши друга віч-на-віч із нелюдом.
Коли рідні опізнавали тіло у морзі, голова Павла була геть синьою. На підборідді — велика гематома. На думку судмедексперта, основний удар підозрюваний направив у голову. «Обличчя сина було не пізнати. Ніс та щелепи зламані, очі напухли...», — розповіла мати померлого Оксана Теплюк. Вона не розуміє, за що так можна бити людину. Озвірілий чоловік не тільки розтрощив юнаку голову, він ще й випустив у нього кілька куль. Мати закатованого вважає: «Якби він не бив Пашу в голову, той міг вижити. Кулі не зачепили життєво важливих органів».
Виявляється, люди, які мешкають неподалік, чули, як убивали юнака. Один зі свідків зателефонував до міліції, щойно почув крик про допомогу. Мати переповідає його слова: «Потім прозвучали по-стріли. Минуло небагато часу, і хлопчина впав біля паркану. Чоловік ще раз вдарив нещасного, аж той захарчав. Також було чути ще декілька ударів. Пізніше з’явилася ще одна особа, і хлопця потягнули у двір, де і залишили. А самі пішли перевдягатися. Я тоді вдруге подзвонив до міліції і сказав, що тіло можуть вивезти, адже у подвір’ї стоїть машина».
Правоохоронці затримали вбивцю М. За інформацією правоохоронців, під час обшуку його будинку знайдено «чотири предмети, схожих на рушницю, та сім — схожих на пістолети». Чи насправді це зброя, має встановити експертиза. Вбивця перебував на обліку як власник вогнепальної мисливської зброї.
З-за грат повернувся прихильником ісламу. Містяни встигли почути про нього ще до жорстокого вбивства. Кілька років поспіль громадянин М. домагався повернення мусульманській общині мінарету, який є частиною історико-архітектурної пам’ятки національного значення — кафедрального костелу святих апостолів Петра й Павла (як відомо, турки прибудували мінарет до костелу в XVІІ столітті). Про ті вимоги та відмову суду в їх задоволенні писали ЗМІ. Ще тоді багатьох вразили амбіції громадянина М. Якими ж мали бути амбіції, щоб забрати людське життя? Версія обвинуваченого, що хлопці хотіли залізти до нього в будинок, а він захищався, — слідство не підтверджує.
Єдиний син Оксани Теплюк був непересічною людиною: намагався в усьому бути кращим, першим. Учився із захопленням і в школі, і в ліцеї, і в університеті. Навколо нього завжди гуртувалася молодь. Мати вважає Павла домашньою дитиною: завжди допомагав їй із господарством, любив готувати, його не приваблювали гамірні компанії. Чому він опинився не в тому місці і не в той час? «Якби хоч на п’ять-десять хвилин ішов раніше тією проклятою вулицею, був би нині живим», — каже Оксана Теплюк.
На місці вбивства дотепер багато кошиків із квітами, букетів. «Сина Оксани Теплюк люди любили», — рясніють відгуки про цю подію на місцевих інтернет-форумах, у газетах. Перш за все, хлопця поважали за його добро. Шкільна прибиральниця поділилася спогадом: Павлик завжди допомагав їй винести відро з водою сходами, коли інші школярі проходили повз.
У зверненні до влади та правоохоронців громадяни міста написали: «Павло Теплюк був дуже хорошим хлопцем. Він ніколи не порушував законів ні держави, ні суспільної моралі, ні людської совісті.
Ми вимагаємо вжити всіх заходів для унеможливлення повторення таких трагедій. Ми вимагаємо посилення захисту всіх законослухняних мешканців Кам’янця-Подільського». Звернення розглянули на позачерговій сесії міської ради, згодом відбувся брифінг за участі міського голови, депутатів та правоохоронців, які займаються розслідуванням цього резонансного злочину. За словами останніх, обвинувачений утримується під вартою в Хмельницькому СІЗО. Таке рішення прийняв суд. Апеляцію М. відхилили. Міліціонери кажуть: він постійно або мовчить, або молиться. Слідство планують завершити у вересні. А тим часом, розповідають сусіди, мати вбивці збирає підписи про те, що її син був гарним сім’янином. Звісно, її право допомагати сину, але такі дії викликають шквал обурення у кам’янчан, вони бачать у цьому спроби вигородити вбивцю, зменшити ступінь його відповідальності. Громада проводить паралелі з іншими гучними процесами в Україні, обговорюють випадки «відмазування» злочинців. Чому таке стало можливим у нашій країні? Адже у будь-якому суспільстві мають чітко усвідомлювати межі відповідальності та міру покарання за порушення. Українське суспільство, на жаль, знає інші реалії. Їх породила не тільки не бездоганна правоохоронна система, а й самі громадяни, які у випадку виникнення проблем із законом шукають у тій системі «свата, кума, знайомого», хапаються за гаманець.
...У стотисячному місті стало менше на одного молодого хлопця. Павло Теплюк не дожив до свого 19-річчя лише один день. Коли хлопця ховали, з його ока стікала сльоза. За чим він плакав? Напевне, не тільки за власним життям, коханою дівчиною, яку так обожнював, а й за тією красивою країною, в якій мріяв жити, але яка не стала для невинно закатованого юнака реальністю.
