Сьогодні у Верховній Раді України відбудеться засідання Парламентської асамблеї Парламентського виміру Центральноєвро-пейської ініціативи (ПВ ЦЄІ)
Цього року Україна головує в ЦЄІ. Своє головування ми реалізуємо через активну участь у діяльності робочих органів, структур, мереж та програм усіх трьох вимірів Ініціативи — в рамках урядового, парламентського та торговельно-економічного співробітництва. 
На кожному з цих рівнів проводяться свої заходи. Якщо говорити про парламентську складову, то це — обов’язкові щорічні засідання Парламентського комітету ПВ ЦЄІ (відбулося у травні цього року) та Парламентської асамблеї ПВ ЦЄІ (восени). У травні учасники засідання Парламентського комітету розглянули питання «Туризм і мобільність громадян як важливі складові розширення взаємодії країн ЦЄІ. Законодавче забезпечення: досвід, співпраця, виклики, проблеми». У контексті цього під час заходу обговорили питання економічного стимулювання розвитку туризму, законодавчі обмеження, що стосуються раціонального використання культурних та природних ресурсів, практику підтримки соціального туризму, механізми співпраці державних інституцій, неурядових професійних та громадських організацій. Організований українською стороною захід отримав схвальні оцінки учасників і, без сумніву, сприятиме подальшому просуванню нашої країни на шляху до Євросоюзу. Адже головна мета ЦЄІ — сприяння вступу до ЄС нових країн.
Сьогоднішній захід, як розповів «Голосу України» президент Парламентського виміру ЦЄІ у 2012 році, Голова постійної парламентської делегації Верховної Ради України у ПВ ЦЄІ, народний депутат Валерій Камчатний, присвячений транспортним питанням: «Удосконалення інфраструктури, як ефективний інструмент активізації взаємодії країн ЦЄІ. Законодавче забезпечення: досвід, співпраця, виклики, проблеми». Участь у засіданні братимуть делегації з 10 країн. Найчисельніша з них — 11 осіб — з Італії. За словами В. Камчатного, очікується продуктивна, плідна дискусія, «яка, без сумніву, сприятиме подальшій реалізації євроінтеграційних процесів і співробітництву між країнами — членами ЦЄІ. Адже транспортна інфраструктура — це один із основних механізмів, за допомогою якого відбуваються комунікації».
— Валерію Григоровичу, які ще заходи відбуватимуться в рамках Парламентської асамблеї ПВ ЦЄІ?
— У структурі парламентського виміру створено три загальні комітети: з політичних і внутрішніх, культурних та економічних питань. Власне, їхні засідання мають відбутися напередодні асамблеї. Крім своїх профільних питань, вони розглянуть також і організаційні — оберуть нових голів комітетів та їхніх заступників. Заплановано також прийом від імені Голови Верховної Ради Володимира Литвина та ознайомлення наших гостей із Національним історико-культурним заповідником «Софія Київська». Це те, що стосується парламентського виміру.
— А як щодо урядової складової?
— Протягом літа під головуванням України відбулася низка зустрічей у приміщенні штаб-квартири Центральноєвропейської ініціативи в місті Трієст, Італія. А зовсім нещодавно, 19 та 20 вересня ц. р., там же відбулися дві конференції міністерського рівня: зустріч міністрів з науки та технологій країн-учасниць ЦЄІ та міністерської конференції ЦЄІ з питань нової генерації біопалива. Українську делегацію очолював перший заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма. Під час цих зустрічей розглядалися, зокрема, питання екологічно безпечної технології використання відновлювальних джерел енергії.
— Країнам-учасницям організації ЦЄІ надає гранти для реалізації певних проектів. Які проекти останнім часом були реалізовані в нашій країні?
— Починаючи з 2003 року Україна стабільно отримує кошти через участь в міжнародних проектах, які фінансуються в рамках ЦЄІ. За цей період профінансовано задумів на загальну суму 3 833 091 євро. У тому числі, Україні одноосібно, тільки з фондів ЦЄІ було виділено 545 130 євро, а з урахуванням залучених по каналах ЦЄІ коштів інших донорів (країн чи міжнародних організацій) — 716 481 євро. Серед наймасштабніших проектів (в основному у сфері транспорту, енергетики та сільського господарства), які були реалізовані в Україні за рахунок коштів ЦЄІ (Трастовий фонд), слід відзначити підготовку дослідження щодо будівництва автомагістралі Київ—Західний кордон (1993 рік, вартість проекту 784 844 євро), вивчення агроресурсів України (2011 рік, вартість 200 000 євро). Однак ці питання вирішуються на урядовому рівні. Парламентський вимір більше уваги приділяє їх законодавчому забезпеченню.
— Щороку в ЦЄІ головує нова країна. Хто головуватиме після нас і як відбувається передача повноважень?
— Передача повноважень відбувається по черзі. Якщо якась країна не може головувати з тих чи інших причин — її пропускають, тоді ЦЄІ очолює наступна держава. Перед нами була Сербія, після нас — Угорщина. І своєму наступнику я вже приготував невеличкий сюрприз.
— Дякую за розмову.
Записала Олена КУЗНЄЦОВА.
На знімку: учасники засідання Парламентського комітету Парламентського виміру Центральноєвропейської ініціативи перед будівлею Верховної Ради України, травень 2012 року.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
Довідково
Співпрацювати з ЦЄІ Україна почала у 1992 році. А повноправним її членом стала у травні 1996 року. Нині до складу організації входить 18 країн: Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Італія, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словенія, Словаччина, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія та Чорногорія. Одне з основних завдань Центральноєвропейської ініціативи — сприяння адаптації, підготовці і вступу до Євросоюзу нових членів, адже з 18 країн лише дев’ять є членами ЄС.