Комерціалізація дошкільної освіти боляче б’є по кишенях батьків. Навіть місце у дитсадку доводиться купувати.
25-річний киянин Олег був змушений обійти чимало закладів, перш ніж віддати до ясел свого дворічного сина Максима. В найближчому садочку на 15 вільних місць претендувало 73 малюки. Тут відверто попередили: якщо за рік для Максима знайдуть вакантне місце, все одно за нього доведеться сплатити вступний внесок — півтори тисячі гривень.
— Знайома, яка працює там нянею, порадила дати трохи більше — дві тисячі — і оперативно розв’язати проблему, — розповідає Олег. — Але зайвих коштів у нас ніколи не було...Розчаровані батьки Максима подалися до іншого садочка, підпорядкованого одному із силових відомств. Вже з першого погляду заклад справив приємне враження: затишне місце, акуратні клумби, свіжопофарбований дитячий майданчик. Завідувачка гостинно відчинила двері свого кабінету, але розмова швидко перейшла в матеріальне русло. З’ясувалося, «для цивільних» вступний внесок у садок становить 5 тисяч гривень, щоправда, можна відбутися цінним презентом.
— Один тато новий холодильник подарував, інший — допоміг замінили паркан. Приємно глянути, правда ж? — окреслила межі батьківської вдячності працівниця відомчого дитячого закладу.
— Зрештою ми з дружиною зрозуміли: сплатити спонсорський внесок таки доведеться, — не приховує обурення Олег. Дитячі заклади у Києві переповнені, скрізь бракує місць, а значить — є стандартний привід відмовити батькам у зарахуванні дитини. Виявляється, садки «з гарною репутацією» мають найдовшу чергу й, відповідно... найбільший «матеріальний внесок». Суми стартують від 500 гривень. В одних закладах гроші збирає голова батьківського комітету, в інших — адміністрація.
Подружжя вирішило залишити у спокої елітні садки і віддати сина у звичайний комунальний заклад. Умови тут пристойні, Максимові все подобається, от тільки малий шкодує, що «пекти пасочки» в садочку ніде, — пісочниці порожні. На такі дрібниці місто грошей не дає, тому завозити пісок батькам доведеться своїм коштом.
Добровільний вступний внесок батьки Максима сплатили офіційно — переказали тисячу гривень на рахунок дошкільного навчального закладу. «Хочеться вірити, що ці кошти підуть не в чиюсь кишеню, а на потреби наших дітей», — сподівається Олег.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
P. S.
У коментарях «не для преси» і в Головному управління освіти КМДА, і в райвно визнають: дошкільні заклади в столиці переповнені й фінансуються далеко не ідеально. Коли журналісти від імені молодих батьків зателефонували до райвідділу освіти Солом’янського району, почули таке:
— Вимагати сплати вступного внеску адміністрація садків не має жодного права. Це протизаконно. Але зрозумійте, окрім харчування дітей, зарплати працівникам дитсадків та деяких аварійних робіт, держава нічого не фінансує.
— Невже на ремонт коштів зовсім не дають?
— Цього року нашому району дали 6 мільйонів гривень на 125 закладів. Цього вистачило на чотири дахи й чотири харчоблоки. А у нас, починаючи з квітня, вже сталося 10 поривів тепломереж...
Цікаво, що чиновниця одразу здогадалася, в якому саме мікрорайоні мешкають наші герої, адже «тут абсолютно усі садочки переповнені, 160 малюків стоять у черзі». Тому практично кожен керівник місцевого дошкільного закладу має право послати батьків... куди подалі. Нажахані такими перспективами мами починають записувати дітей у чергу в дитсадок мало не з двомісячного віку.
