З наближенням дати виборів нового складу Верховної Ради закручується спіраль інтриги та розпочинаються ігрища соціологів, у яких активну участь беруть колеги із провладних видань.
На таку думку наштовхує публікація даних опитувань у газеті, яку пов’язують з відомим українським олігархом. Зокрема, наводяться дані, що їх оприлюднили три соціологічні компанії щодо симпатій українців до політичних партій за місяць до голосування.
На гру вказують, передусім, розбіжності у цифрах прихильників влади: між найбільшим і найменшим результатом цифра сягає майже п’ять відсотків, що, за логікою, перевищує навіть допустиму похибку. Але й це ще не все. Цифри, оприлюднені фірмою «Соціс» напередодні появи публікації, відрізняються більш як на три відсотки від цифр, поданих у газеті.
Зрозуміло, колеги знайдуть пояснення такому феномену. Але впадає в очі інше. Адже у цьому випадку різниця даних симпатиків партії влади перевищує шість відсотків! Водночас деякі колеги стверджують, що всі три соціологічні фірми співпрацюють з різними групами впливу. Натомість даних соціологічних служб, які пов’язують з опозицією, видання не наводить.
Це може свідчити про те, що соціологічні служби використовуються для виправдання майбутніх порушень у день голосування, зокрема, при використанні адміністративного ресурсу. І, нарешті, ця публікація прагне переконати наших співвітчизників, за кого треба проголосувати 28 жовтня.
Глава держави прагне переконати іноземних недоброзичливців у тому, що Україна рухається у демократичному напрямі. Після оприлюднення в деяких інтернет-виданнях інформації, що окремі кандидати в народні депутати зловживають службовим становищем, він доручив першому віце-прем’єру Валерію Хорошковському перевірити зазначені факти.
Не хочеться знову бути звинуваченим у конспірологічних версіях, але принаймні складається таке враження, що в оточенні глави держави існує група людей, яка повсякчас робить усе, щоб домогтися ізоляції нашої країни на міжнародній арені, а також санкцій щодо близького оточення Віктора Януковича і його самого.
Тим більше що Захід дав чітко зрозуміти нашим чиновникам, що майбутнє України залежить від того, як пройдуть парламентські вибори, чи визнають їх демократичними.
Зрозуміло, у багатьох виникне запитання, а для чого це робиться? На це також можна знайти відповідь. Тим паче що згадуване раніше видання не приховує своїх симпатій до іншого вектора міжнародної політики України. Його автори пробують переконати не тільки владу, а й пересічних співвітчизників у хибності курсу на євроінтеграцію і маніпулюють даними щодо економічної кризи у єврозоні. Решту, гадаю, вдумливий читач зрозуміє сам.
Водночас можна не сумніватися: така гра не принесе користі ні країні, ні владі, ні нашим співвітчизникам. Ось такі невтішні підсумки напрошуються.
