Економіка переорієнтовується на потреби оборони

Анна ШЕВЧЕНКО

11 лютого 2015 61

Економіка переорієнтовується на потреби оборони

Ранкове засідання 10 лютого

Народні депутати розглянули низку законопроектів, спрямованих на посилення української армії та зміцнення обороноздатності нашої держави. Суть усіх трьох законопроектів була така: звільнити від сплати ПДВ та ввізного мита продукцію оборонного замовлення, яка використовується на потреби української армії.

Заслін Росії для постачання зброї

Автор першого законопроекту — про внесення змін до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу» (про звільнення від оподаткування продукції оборонного замовлення) — Ніна Южаніна нагадала: Верховна Рада 2 вересня 2014 року ухвалила зміни до Митного та Податкового кодексів України, які звільнювали від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість продукцію оборонного призначення. Хоча у згаданому законі є обмеження щодо ввезення продукції оборонного призначення з держав, які визнано державою-окупантом або державою-агресором, однак у національному законодавстві чітко не визначено список країн, що підпадають під обмеження пільгового режиму. Законопроект визначає поняття «країна походження» військової продукції, водночас дія закону не поширюється на продукцію оборонного призначення, яка має походження з країни, визнаної державою-окупантом чи державою-агресором по відношенню до України. Депутати прийняли законопроект у першому читанні та в цілому (274 — «за»).

Звільнити від оподаткування ПДВ товари оборонного призначення має на меті ще один законопроект — про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для забезпечення виконання контрактів та договорів державного оборонного замовлення.

Автор законопроекту — Іван Винник (БПП) пояснив: оборонні підприємства нині не завозять запчастини та складові для виробництва зброї і військової техніки з Росії, оскільки вона визнана державою-агресором, і перелаштовують виробництво на використання імпортних складових — матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів. Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування імпортовані товари оборонного при-значення, окрім російських. Разом з тим під час обговорення депутати наголошували на потребі розміщувати оборонні замовлення на вітчизняних підприємствах, а не лише завозити імпорт. Оскільки було висловлено чимало зауважень, законопроект прийнято за основу у першому читанні (275 — «за»). Ще один похідний законо-проект — про внесення змін до статті 287 Митного кодексу — передбачав звільнити закупівлю нового озброєння, військової техніки, обладнання та складових до них від митного збору (також окрім поставок з країни-агресора). За словами Івана Вінника, це дозволить оснащувати нашу армію новітньою зброєю та обладнанням, тепловізорами, оптичними приладами, які не ламатимуться, а посилять відсіч агресору. Утім під час обговорення депутати застерігали від можливого використання пільгового режиму оподаткування для корупційних схем — коли під виглядом імпорту товарів оборонного при-значення без сплати податків та зборів ввозитимуться зовсім інші товари. Законопроект ухвалено в першому читанні (270 — «за»), профільному комітету доручено доопрацювати його за скороченою процедурою.

Мораль контролюватиме суспільство, а не чиновник

Верховна Рада ухвалила у першому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до закону «Про захист суспільної моралі», яким передбачається ліквідувати Національну комісію з питань захисту суспільної моралі (245 — «за»).

Представляючи законопроект, його автор Ольга Червакова (БПП) зазначила: ця одіозна державна структура — Національна комісія з питань моралі — «про-славилася» лише скандальними рішеннями —спробами заборонити мультфільми про Сімпсонів, пісні Скрябіна, пошуками порнографії в літературі. Цей орган дублює функції інших структур. Іншою метою законопроекту є заощадження державних коштів. За словами О. Червакової, за останні п’ять років на Нацкомісію було витрачено 30 мільйонів гривень.

Законопроект було внесено на вимогу громадських організацій, що рекомендували ліквідувати комісію як безглузду, це було передбачено і коаліційною угодою. О. Червакова зауважила: окрім комісії діють десять державних органів, які мають право здійснювати нагляд за суспільною мораллю. Народні обранці під час обговорення підтримали думку, що комісія за своє існування нічого не зробила, окрім проїдання бюджетних коштів.

«У час військової агресії, коли треба берегти кожну державну копійку, існування такої комісії є абсолютно недоцільним, — стверджувала Ірина Подоляк («Самопоміч»). Лідер фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко заявив: мораль у суспільстві мають виховувати не якась комісія, а саме суспільство. Голова профільного комітету з питань свободи слова та інформації Вікторія Сюмар («Народний фронт») переконувала: жодна держава не може контролювати мораль, орган який за три мільйони в рік вирішує, що є еротикою, а що порнографією, — занадто велика розкіш.

На початку пленарного засідання депутати привітали з Днем народження Антона Геращенка («Народний фронт»).

В Україні — новий Генпрокурор

Верховна Рада надала згоду на призначення Президентом України Віктора Шокіна на посаду Генерального прокурора. За відповідну постанову проголосували 318 депутатів із 382, зареєстрованих у сесійній залі, проти — 46, утрималися — 3, не голосували — 15.

Близько 13-ї години до сесійної зали прибув Президент України Петро Порошенко. Він повідомив про звільнення з посади Генерального прокурора Віталія Яреми та подання про призначення на цю посаду Віктора Шокіна. Глава держави досить високо оцінив роботу Яреми, за якого було прийнято новий закон про прокуратуру, що позбавив прокуратуру ще сталінської функції загального нагляду. П. Порошенко закликав депутатів не зволікати й цього тижня проголосувати перший закон про судову реформу і продовжити законодавче реформування прокуратури.

Президент повідомив: В. Шокін зустрівся з більшістю фракцій, відзначивши, що він має великий професійний досвід і добру репутацію. Окрім фаху — ще й сталевий чоловічий характер, що В. Шокін довів ще у 2003 році, розслідуючи справу Гонгадзе з ризиком для власної свободи, зберігши усі докази. А також проявив рішучість у 2005 році, одразу після помаранчевої революції під час з’їзду у Сєверодонецьку.

Глава держави висловився за кадрові зміни у Генпрокуратурі й не заперечуватиме проти залучення іноземних фахівців. «Зміни мають носити системний характер», — підкреслив П. Порошенко.

Він закликав парламент знайти компроміс з ухвалення змін до закону про антикорупційне бюро і пообіцяв, що не втручатиметься у роботу конкурсної комісії з обрання керівника бюро, аби продемонструвати ефективність залучення громадськості у формуванні кадрової політики.

У свою чергу, Віктор Шокін заявив: головними завданнями на посаді вбачає завершення розслідувань злочинів на Майдані, повернення в Україну викрадених коштів, боротьбу з корупцією та злочинністю і пообіцяв провести ротацію заступників Генпрокурора.

Під час обговорення лідер фракції БПП Юрій Луценко відзначив: доки Шокін працював у Генпрокуратурі, МВС діяло наступально проти злочинності. На його погляд, Ярему підвела кадрова політика — неможливо очистити країну руками вірних псів диктаторського режиму. Ю. Луценко закликав до оновлення прокурорів на місцях: ті, хто служив за Януковича, не має керувати прокуратурою. «Ми чекаємо ударів не тільки по конкретних особах, а й по злодійських схемах, які, як гідра, оновлюються, — сказав Юрій Луценко. — А за потреби парламент підтримає прокуратуру змінами до закону».

Вікторія Сюмар («Народний фронт») назвала голосування за призначення Генпрокурора випробовуванням внутрішньополітичної стабільності, єдності влади та коаліції. «Тоді можна буде дати відсіч ворогу — Російській Федерації», — сказала В. Сюмар. Політик наголосила: українці очікують на ефективні дії від Генпрокуратури — розслідування резонансних справ і притягнення до відповідальності, в тому числі й народних депутатів, які ховаються за мандатами.

Фракція Радикальної партії ухвалила рішення не голосувати за кандидатуру В. Шокіна. Бо він працював заступником Яреми і так само несе відповідальність за діяльність прокуратури, заявив Олег Ляшко. Політик зазначив, що Шокіну — 63 роки, і, на його погляд, можна знайти молодшу і енергійнішу людину, яка «працюватиме 48 годин на добу». «Систему органів прокуратури має змінювати нова людина», — заявив О. Ляшко і повідомив, що разом із Єгором Соболєвим («Самопоміч») зареєстрував законопроект, який передбачає обрання Генпрокурора публічно, за відкритим конкурсом, за участю громадськості. «Головний ворог — не Путін, а зовнішня і внутрішня агресія, корупція», — сказав Олег Ляшко і запропонував Шокіну два тижні по-працювати в. о. Генпрокурора, а якщо покаже результат — тоді голосувати за нього.

Лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк подякував Віталію Яремі за «сильний вольовий офіцерський вчинок» і його позицію. О. Березюк охарактеризував Шокіна як «досвідченого сильного офіцера прокуратури, професійного і вольового». Але фракція, за словами її лідера, прийняла рішення голосувати проти, бо «потрібен сильний, професійний, вільний і незалежний прокурор, який служитиме нації, а не залежатиме від системи координат, яка його виховала». «Війна, насилля над українською нацією мають звільнити від принципів призначень, — сказав О. Березюк. — Ми голосуватимемо проти, але не проти Шокіна, а проти системи координат, яка не ви-правдовує надії людей».

Сергій Соболєв («Батьківщина») висловив думку, що визначальним буде кількість відданих голосів, а не кулуарні домовленості. А у роботі Генпрокуратури має діяти такий принцип: «Відповідати повинні всі, незалежно від того, які крісла вони займали чи займають». Однак фракція «Батьківщина» ухвалила рішення підтримати кандидатуру Шокіна і дати шанс країні визначитися, чи буде реальна боротьба чи імітація боротьби. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк закликав парламентську коаліцію, попри дискусії, підтримати подання Президента. «Дійсно, часу немає ані у Генпрокурора, ані у влади для наведення порядку, і якщо посадові особи не справляються, — парламент має право на їх зміну», — сказав прем’єр. Арсеній Яценюк також звернувся до депутатів з проханням повернутися до голосування законопроекту про контроль держави над акціонерними товариствами, непідтриманого зранку, і прийняти закон про відповідальність власників банків, які завдали збитків державі.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підтримав подання глави держави. За словами голови комітету Андрія Кожем’якіна, рішення комітету було таке: «за» — 11, «проти» — 1, утрималося двоє депутатів.

Після голосування депутати з Радикальної партії оточили парламентську трибуну, вимагаючи проведення відкритого конкурсу для обрання Генпрокурора. Щоб не провокувати сутички, головуючий закрив ранкове пленарне засідання.

За призначення Віктора Шокіна Генпрокурором проголосували три із п’яти коаліційних фракцій. Не підтримали кандидатуру Президента фракція Радикальної партії Олега Ляшка та «Самопоміч» (за винятком одного депутата — Ірини Суслової, котру після голосування однофракційці пообіцяли ви-ключити з фракції). Натомість свої голоси віддали «Опозиційний блок», «Воля народу» та «Економічний розвиток», що не входять до коаліції. Під час перерви деякі депутати стали вимагати переголосувати за призначення Генпрокурора.

ДОСЛІВНО

Президент України Петро ПОРОШЕНКО:

— Покарання винних у злочинах на Майдані має стати ще одним «щепленням» для влади, щоб вона ніколи не використовувала силовий ресурс для боротьби з демократією. Нині є всі правові підстави для заочного суду над Януковичем.

ДОВІДКА

Віктор ШОКІН народився 4 листопада 1952 року в Києві. 1998—1999 рр. — слідчий з особливо важливих справ управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України.

1999—2001 рр. — слідчий з особливо важливих справ відділу з розслідування особливо важливих справ управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України. 2002—2003 рр., 2004— 2007рр. і з 26 червня 2014 року — заступник Генерального прокурора України.