Футбол. Ліга чемпіонів. Груповий етап. 1-й тур. 18 вересня.
Група А. «Динамо» (Хорватія, Загреб) — «Порту» (Португалія). 0:2. (Лучо Гонсалес, 41, Дефор, 90+2).
ПСЖ (Франція, Париж) — «Динамо» (Україна, Київ). 4:1. Голи: Ібрагімович, 19 (п), Тьяго Сілва, 29, Алекс, 32, Велозу, 87, Пасторе, 90+1.
ПСЖ: Сірігу, Жалле, Алекс, Тьяго Сілва (Камара, 82), Максвелл, Шантом, Верратті, Матюіді, Менез (Нене, 77), Пасторе, Ібрагімович (Лавецці, 73). Тренер — Карло Анчелотті.
«Динамо»: Коваль, Данило Сілва, Хачериді, Михалик (Бетао, 46), Тайво, Ярмоленко, Гармаш (Вукоєвич, 53), Велозу, Кранчар (Гусєв, 77), Раффаел, Ідейє. Тренер — Юрій Сьомін.
Рефері — Бйорн Кейперс (Нідерланди).
Париж. «Парк де Пренс». 42 536 глядачів. 16 градусів.
Група В. «Монпельє» (Франція) — «Арсенал» (Англія). 1:2. «Олімпіакос» (Греція) — «Шальке-04» (Німеччина). 1:2.
Група С. «Малага» (Іспанія) — «Зеніт» (Росія). 3:0. «Мілан» (Італія) — «Андерлехт» (Бельгія). 0:0.
Група D. «Реал» (Іспанія, Мадрид) — «Манчестер Сіті» (Англія). 3:2. «Боруссія» (Німеччина, Дортмунд) — «Аякс» (Нідерланди). 1:0.
Можна сказати, сюрпризом стало те, що у складі «Динамо» серед запасних був капітан динамівців Олександр Шовковський. Як відомо, він понад півроку тому зазнав серйозної травми, пропустив Євро-2012, але в розпач не впав і зрештою відновився.
А от його юного колегу Коваля доля цього разу добряче пошарпала. Хоча його вина в пропущених м’ячах, будемо відверті, мізерна.
Матч почався на зустрічних курсах, навіть ініціативою певний час володіли гості. Але в ті хвилини підступала якась тривога. Особливий психологічний тиск відчувався через розпечену атмосферу на трибунах. Від свисту і гудіння ставало просто моторошно, коли м’яч потрапляв до оборонця «Динамо» Тайво. Річ у тім, що нігерієць свого часу виступав за «Марсель». А до цього клубу, як відомо, у прихильників ПСЖ особлива неприязнь.
Та судячи з того, як розвивалися події на полі, паризьким вболівальникам не варто було так розпалюватися. Адже динамівці зробили все, щоб настрій у місцевих глядачів був по-справжньому піднесений. За якоюсь невблаганною інерцією ми приречено наближалися до сумної розв’язки. Почалося з того, що помилився в своєму карному майданчику Михалик. Він пішов у підкат і зачепив Менеза. Рефері стояв поруч і все добре бачив. Тому, не вагаючись, вказав на точку. Ібрагімович (було б дивно, якби хтось інший) упевнено забив.
Незабаром він знов мав відмінний момент. Однак цього разу Коваль добре зреагував, а потім ще й упевнено ліквідував добивання Пасторе. Втім, з другим голом футболісти ПСЖ не забарилися. Після подачі кутового відзначився Тьяго Сілва. Ось тоді динамівська оборона, як кажуть, й затріщала, мов благі штани, по швах. Спостерігався якийсь суцільний переляк. 32-а хвилина, а рахунок уже катастрофічний для нас — 0:3! І що робити за такого перебігу подій? Найлегший варіант — сісти і заплакати від сорому.
Сяк-так дограли перший тайм. Що там казав своїм підопічним тренер «Динамо», вже не важливо. Адже не виникало жодних сумнівів в тому, що додому київські футболісти повернуться без очок. Добре відомо, що дива трапляються здебільшого у казках. А повний віз помилок у захисті і безвільна, якась суцільно недолуга гра попереду, катання м’яча поперек поля нічого доброго нам не обіцяли.
Тоді подумалося про театр, де кожний актор старанно вивчив свою роль і грає за сценарієм, складеним режисером, знає своє місце на сцені. Футболісти «Динамо» свого місця, схоже, не знали. І це не тільки в матчі з ПСЖ. Можна назвати ще й купу поєдинків без сценаріїв і в національному чемпіонаті.
Гол престижу, забитий Велозу (до речі, це його перший м’яч в офіційних матчах за киян), жодним чином не скрасив гнітючої картини динамівської поразки. Підтвердження цьому — четвертий пропущений гостями м’яч.
Карло Анчелотті, звісно, був задоволений результатом і перемогою. Але зазначив, що попереду ще п’ять турів і фаворитом групи ПСЖ називати зарано. Хоча сказав багато заслужених компліментів на адресу своїх підопічних. Італійський фахівець переконаний, що його гравці додаватимуть і на кожну позицію у нього з часом неодмінно буде по кілька рівноцінних виконавців.
Слова Юрія Сьоміна, пробачте, не переконали. Він сказав, що ПСЖ — дуже сильна команда і не можна на такому рівні так грубо помилятися. Знову пропустили під час розіграшу стандартів. З 19-ї по 32 хвилину його команда фактично зробила все, щоб програти. Дуже невдало, на думку тренера, зіграли два опорні півоборонці.
Те, що розповів наставник «Динамо», ми й самі побачили. На жаль, уже не вперше. Але хочеться нарешті почути конкретно, чому так відбувається. І як все це можна виправити.
І насамкінець. Президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс після матчу потрапив в тісне коло журналістів і відповідав на їхні запитання.
— У поєдинку завжди беруть участь дві команди. Сьогодні ПСЖ був на голову сильніший за нас. Треба розібратися і тренерам, і футболістам, бо в Лізі чемпіонів з такою грою нічого не досягнеш. А вболівальники чекають перемог або принаймні самовідданої гри. Навіть якщо після першого тайму команда програє 0:3. Але просто катати м’яча в середині поля... Це і нам з вами до снаги.
— Почувши від вас такі оцінки, виникає запитання: чи не назріли зміни у тренерському штабі «Динамо»?
— Ви мене не провокуйте. Якщо хочете розбирати зустріч — говоритимемо про неї.
— Склалося враження, що у динамівців сьогодні не було мотивації...
— Не згоден. Вона була, але нею вони неправильно скористалися: у Лізі чемпіонів треба грати абсолютно по-іншому. Це не чемпіонат України.
— Після такого фіаско на старті, либонь, зміниться й завдання «Динамо» у Лізі чемпіонів?
— Нічого не змінилося, нашим завданням, як і раніше, є вихід із групи. Сьогодні програло і загребське «Динамо», а попереду — ще п’ять матчів. Нічого страшного з погляду турнірної боротьби не відбулося. Треба поліпшувати якість гри, виявляти справжні бійцівські якості, вражати ворота суперника, а не лише катати м’яча у середині поля і захищати свої ворота.
— Трансфери літнього міжсезоння себе виправдують?
— Поки що важко казати щось конкретне. Повернемося до цієї розмови по завершенні сезону...
Віктор БРАНИЦЬКИЙ (з Парижа).
Фото Володимира КОТЛЕНКА (спеціально для «Голосу України»).
Є від чого схопитися за голову Мануелю Велозу.
Більш-менш успішно зіграв Євген Хачериді (ліворуч).