Заступник прокурора Дніпровської екологічної прокуратури Луїза ЯКОВЛЄВА:

Менш як рік тому створено Дніпровську екологічну прокуратуру, завданням якої є захист головної водної артерії країни — Дніпра, її прибережної смуги, забезпечення конституційних прав і свобод понад 30 млн. громадян України, що користуються ресурсами цієї ріки.

Кореспондент «Голосу України» взяла інтерв’ю у заступника прокурора Луїзи Альфредівни ЯКОВЛЄВОЇ. Не випадково: газета неодноразово порушувала проблеми забруднення довкілля, а також Дніпра, скидання в ріку стічних вод і шкідливих речовин, знищення зелених зон і масової незаконної забудови його берегів, зокрема на території столиці. На жаль, наші спроби привернути увагу влади до кричущих порушень і природоохоронного законодавства, і інших виявилися безуспішними. Можливо, ситуацію допоможе змінити на краще створення Дніпровської екологічної прокуратури? Розмову про це і ще багато про що інше пропонуємо читачам.

Про нову структуру

— Луїзо Альфредівно, яка необхідність у створенні ще одного державного органа, покликаного забезпечувати захист довкілля — передовсім усього, що пов’язане з Дніпром? Адже для цього є чимало контролюючих і правоохоронних органів...

— Так, але... Уже перші результати нашої роботи свідчать, що наразі масового характеру набрало не тільки забруднення Дніпра стічними водами, а й нераціональне використання його ресурсів, незаконне й варварське використання підземних джерел — стратегічних запасів держави. А також масова незаконна забудова прибережних смуг, що змінює русло ріки, нелегальна господарська діяльність, що негативно впливає на стан водних ресурсів. Усе це призводить до знищення унікальної екосистеми Дніпра, каскаду його водосховищ. Причини такого становища — бездіяльність і відсутність належного контролю з боку правоохоронних, контролюючих природоохоронних органів, органів влади й місцевого самоврядування. Тих самих, які зобов’язані не допускати порушень, а якщо їх допущено, то негайно вживати заходів для усунення. Але, на жаль: навіть про факти тривалих і найгрубіших порушень природоохоронного законодавства Дніпровська екологічна прокуратура дізнається здебільшого не від них, а з повідомлень ЗМІ.

— Поле діяльності нової структури — це...

— ...Підвищення ефективності діяльності органів прокуратури із забезпечення законності у сфері використання й охорони вод, поновлення ресурсів Дніпра у межах водосховищ, Дніпровсько-Бузького лиману, їх водоохоронних зон, прибережних захисних смуг. Але найголовнішим завданням є захист Дніпра з його стратегічним значенням забезпечення життєдіяльності країни від злочинних зазіхань.

Про безмежність роботи та її ефективність

— Я досить багато пишу на теми збереження довкілля, тож, довідавшись про створення Дніпровської екологічної прокуратури, зраділа. Нарешті в Дніпра з’явилася своєрідна персональна охорона — орган, який розбереться з незаконною забудовою берегів Дніпра, його прибережних територій, самовільними їх захопленнями. Не кажучи про скидання в річку забруднюючих речовин. З другого боку, ситуація така катастрофічна, що виникають сумніви в можливостях нової структури, адже робота — безмежна! Ви це зможете?

— Ви маєте рацію, адже скидання в Дніпро стічних вод і взагалі всього, що можливо скинути, захоплення й забудова берегів почалися не сьогодні, це триває роками. Чи зможемо змінити ситуацію на краще? Так — у рамках повноважень: ми жорстко контролюватимемо, щоб ті органи, які в особі держави стоять на захисті природних ресурсів, не тільки виконували свої функції, застосовували відповідні санкції і заходи до порушників законодавства, а й домагалися виконання ухвалених рішень. А за кожним фактом порушень, що тривають, будемо давати оцінку законності дій не тільки порушникам, а й представникам державної влади.

Нині повноваження прокуратури поширюються на 10 регіонів України — Київ, Дніпропетровську, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Миколаївську, Полтавську, Херсонську, Черкаську, Чернігівську області. Наше завдання — припинити вільне поводження з найважливішою водною артерією країни, поліпшити її чистоту, захистити береги від незаконної забудови.

Про покарання

— Але ж тисячі гектарів їх уже забудовані й далі забудовуються! Ми тільки й чуємо, що про незаконне надання владою в користування чи власність земель водного фонду, забудову берегових смуг Дніпра, ведення там нелегальної господарської діяльності. Як екологічна прокуратура реагує на ці повідомлення? Можливо, порушено кримінальні справи стосовно тих, хто вчинив незаконні дії?

— За результатами різних перевірок, за вісім місяців порушено дев’ять кримінальних справ за фактами незаконної передачі у власність і користування землею площею 170 га із сумою збитків 32 млн. грн. Внесено також 99 протестів (55 із них задоволені, за 23 відхиленими подано заяви до суду, інші на розгляді), до відповідальності притягнуто 31 посадову особу органів державної влади і контролю, попереджено незаконне виділення земель водного фонду площею 44 га.

Подано також 89 позовних заяв, із них 38 — про скасування розпоряджень про передачу у власність земельних ділянок прибережної захисної смуги Дніпра, 16 — про звільнення самовільно зайнятих ділянок тощо. Вартість цих ділянок площею понад 77 га — більш як 215 млн. грн. Нині кілька кримінальних справ спрямовано до суду, де вони розглядаються. Інші розслідуються працівниками слідчого відділу Дніпровської екологічної прокуратури. Адже проблема не тільки в тому, що забудова закриває доступ до води всім громадянам, яким належать ці природні багатства, а й знижує гідротехнічну стійкість ріки, може призвести до зміни її природного русла, а під час повені — до аварійних ситуацій на гідротехнічних спорудах...

Про власність

— Вам не здається, що це — крапля в морі, якщо зважати, що береги Дніпра, особливо в столиці, великих і малих містах захоплені новоявленими нуворишами-окупантами? До води вже рідко де можна підійти — всюди паркани і приватна власність.

— Так, поки що, звичайно, зроблено не так багато, як потрібно б. Але всі споруди, незаконно побудовані на берегах Дніпра, будуть знесені. Хоча тут теж не все так просто: ці, як ви їх назвали, окупанти — народ винахідливий, маю на увазі тих, хто причетний до самозахоплень, використовують будь-яку можливість, у тому числі недосконалість законодавства, незаконно одержати в користування або власність землю. Вони ж не будують для себе, а продають ділянки, які після того перепродуються по кілька разів. Тепер у багатьох випадках нові їхні власники володіють землею вже на цілком законних підставах. Що з цим робити?

Ви маєте рацію: розчистити ці «авгієві стайні» дуже швидко не вдасться. Але «чистити» будемо обов’язково, і винних притягати до відповідальності. Знаєте, я б навіть не говорила про покарання. Головне, запобігати подібному, щоб представники владних структур зрозуміли: їхні дії обов’язково будуть виявлені, і зупинилися. Втім, якщо навіть з певних причин правосуддя не здійсниться, то це зробить сама природа, адже незаконні забудови велися з порушенням її законів. Результати повеней у Закарпатті тому свідчення: руйнація будинків, підтоплення трапляються там, де вирубано ліси, порушено екологічний баланс, змінено русла річок. Так і на берегах Дніпра, де забудовані його заплави й луги, наприклад, у Кончі-Заспі. Дотепер, як то кажуть, Бог милував, або, скоріше, рятувало те, що рівень води в Київському водосховищі — ціною загибелі риби — вдавалося регулювати. Але чи може так тривати завжди?

Про забруднення ріки

— Луїзо Альфредівно, про чистоту води в Дніпрі, яку використовують і споживають мільйони наших громадян, не кажучи вже про можливість у ній купатися. Які заходи екологічна прокуратура має намір вживати для поліпшення її якості?

— Чи знаєте ви, що основну шкоду водам Дніпра приносять не так промислові підприємства, як незаконна забудова прибережної смуги? Саме через це стан водних ресурсів Дніпра не відповідає вимогам санітарних норм. Але основними забруднювачами є комунальні підприємства, технічний стан очисних споруд яких не відповідає сучасним вимогам. За забруднення Дніпра з них стягнуть штрафів на суму 18,5 млн. грн.

Але становище більш ніж серйозне: щороку в Дніпро скидається 4,5 млрд. куб. м стічних вод, з яких тільки 677,7 млн. попередньо очищені й відповідають нормативам. Але понад 150 млн. куб. м їх — взагалі без очищення! Якщо говорити про склад цього бруду, то зі стічними водами в ріку потрапляє більш як 900 т шкідливих речовин — фосфатів, нітратів, сульфатів, хлоридів. І це далеко не повний список елементів таблиці Менделєєва, які присутні в Дніпрі...

Упродовж декількох років продовжують скидати стічні води 14 підприємств, 10% з яких роблять це безпосередньо в Дніпро, не маючи навіть дозволів на водокористування! При цьому екологічні інспекції обмежувалися внесенням приписів і постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, що не сприяло усуненню порушень. Незважаючи на  «виправдання» контролюючих органів про недостатність ефективних заходів впливу на порушників, закон передбачає можливість притягнення до відповідальності, у тому числі кримінальної, винних у скоєнні злочинів. Сказати, що закони не потребують удосконалення, я не можу, але водночас повноважень, що їх мають контролюючі органи, досить, щоб і припинити, і не допустити надалі порушень екологічного законодавства.

Проблема ще й у тому, що велика кількість недостатньо очищених стічних вод скидається суб’єктами господарювання не самовільно, а в рамках дозволів, наданих органами Міністерства екології. Це пов’язано зі значним зношенням очисних споруд каналізаційних мереж на 28 підприємствах водно-каналізаційного господарства.

Про свідомість громадян

Окрема розмова — про ставлення до ріки і її берегів наших громадян. На жаль, доводиться констатувати, що екологічна свідомість більшості їх — на нульовій позначці. В ріку та прибережні зони скидається й зноситься все, що непридатне у власному житлі, — побутова техніка, що вийшла з ладу, сміття та все інше. Саме по собі таке ставлення до природи не зміниться, усвідомлення того, що люди живуть на цій землі не останній день, потрібно виховувати, як то кажуть, змалку. Але й жорстко карати тих, хто розуміє це, але порушує природоохоронне законодавство.

Замість післямови

Навіть у досить великому одному інтерв’ю складно охопити всі проблеми, пов’язані з порушеннями в середовищі нашого проживання. Тож ще повернемося до цієї розмови в наступних випусках рубрики «Київ». Ми говоритимемо про вжиття заходів щодо проблем, які порушувалися на сторінках газети, зокрема, щодо незаконної забудови берегів Дніпра в Києві та Київській області, знищенні зелених зон, а також практично жвавий «дорожній» рух на Дніпрі швидкохідних і потужних плавзасобів там, де його заборонено законодавством.

Читачі «Голосу України» теж можуть взяти участь у цій розмові, повідомивши редакції свої міркування з приводу порушених проблем. Або Дніпровській екологічній прокуратурі. Тел.: у Києві — 044 200 49 28; 044 220 27 62; у Дніпропетровську — 056 770 83 24; у Запоріжжі — 061 224 31 11; у Кременчуці — 0536 3 70 60; у Херсоні — 0552 35 30 50; в Очакові — 05154 3 07 22.

vpysanska@golos.com.ua

На знімку: ці «хатинки» насправді буде знесено?

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА (з архіву «Голосу України»).