Розповісти про розповсюдження серед членів Українського союзу промисловців і підприємців ідеї соціальної відповідальності — значить, розповісти про практику його кращих компаній.

Компанія «Нібулон» — найбільший вітчизняний сільгоспвиробник, лідер вітчизняного аграрного ринку. Свого часу вона розпочала реалізацію масштабного інвестиційного проекту — будівництво нових елеваторних ємностей уздовж Дніпра і Південного Бугу, створення власного флоту для перевезення врожаю. Сьогодні ефективно працюють 22 елеваторні комплекси та перевантажувальні термінали. Водний флот компанії налічує десятки суден та планує в найближчі роки перевозити Дніпром і Південним Бугом до 

3 мільйонів тонн зерна на рік, вивільнивши 46 тисяч вагонів «Укрзалізниці», або 120 тисяч вантажівок.

Разом із регіональною владою

До заходів активно долучилася регіональна влада. Голови ОДА областей, які задіяно у патріотичному проекті з відродження Дніпра і Південного Бугу як транспортних артерій України, звернулися до уряду країни з проханням надання йому статусу національного. Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що уряд підтримує «Нібулон». «Нам необхідно об’єднати зусилля держави і всіх компаній, котрі зацікавлені в розвитку таких інвестпроектів, як відродження Дніпра», — підкреслив він.

Об’єднання зусиль бізнесу і держави у сфері соціально відповідального бізнесу (СВБ) — ось контрапункт наших роздумів, і досвід масштабної діяльності «Нібулону» є тут цікавим і повчальним. Що важливого у цьому проекті? По-перше, сама послідовність дій: прагнення до економічної вигоди — інвестиції в будівництво нових терміналів та річкового флоту — неможливість пройти повз болючі соціальні проблеми територій: безробіття, бездоріжжя і ще десятка різних «без». По-друге, місцева влада із задоволенням пішла назустріч і стала справжнім партнером «Нібулону» (є сотні прикладів, коли обл-, райдержадміністрації лише диктують бізнесу, в які фонди і які суми він має спрямувати, натомість нічого не пропонуючи). По-трете, соціальна відповідальність закономірно обернулася серйозними репутаційними плюсами — партнерами «Нібулону» є Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація, ЄБРР, Укрексімбанк тощо. Нарешті, проектом зацікавився уряд: він думає, в який спосіб долучитися до ініціативи приватної компанії і реалізувати заходи з очищення Дніпра.

Не варто не помічати, що на наших очах формується нова модель партнерства держави, місцевої влади і бізнесу. Формується природним шляхом, без тиску і нав’язування підходів, оскільки соціально відповідальний бізнес в Україні активно про себе заявляє. В арсеналі підприємств—членів УСПП є багато інших цікавих практик. Так, на підприємстві «Мотор Січ» реалізують системні заходи з підготовки і кар’єрного просування інженерної молоді. Корпорація «Украгрохімхолдинг» реалізує програму підтримки дітей-сиріт та дітей із малозабезпечених родин, освітніх закладів у регіонах діяльності корпорації. З ініціативи компаній—членів УСПП в Івано-Франківську відкрито мережу соціальних магазинів із продуктами за закупівельними цінами. У Кіровоградській області започатковано акцію, яка передбачає підтримку місцевого виробника з подальшим продажем товарів у магазинах для незахищених верств населення.

Вибороти сприятливі умови

УСПП дуже прискіпливо ставиться до теми власної соціальної відповідальності. Її сфера — виборювання сприятливих умов для функціонування підприємництва в країні. Із перших років існування союз будує механізми діалогу з органами влади в системі цінностей соціального партнерства, уникаючи політичної кон’юнктури, рухаючись шляхом серйозної аргументованої дискусії та пошуку збалансованих рішень, розумної, високопрофесійної співпраці на користь сторін — держави та бізнесу.

Ще у квітні 2010 року підписано меморандум із Кабінетом Міністрів про партнерство та співробітництво. Ухвалено угоди з державними податковою та митною службами, Антимонопольним комітетом, Національною комісією з регулювання електроенергетики, Укрексімбанком, з більшістю обласних державних адміністрацій. 

Створено робочі групи «УСПП—Державна податкова служба», «УСПП—Держмитслужба», «УСПП—НКРЕ», які нині активно допомагають реальному сектору економіки. Близько 50 представників УСПП включено до складу громадських рад та колегій центральних і регіональних органів виконавчої влади.

Створена УСПП інфраструктура співпраці бізнесу і влади є нині серйозною системою, що має ознаки самодостатності та саморозвитку, і ми продовжуємо її вдосконалювати.

Будуючи систему СВБ, громадській організації і суб’єктам господарської діяльності доводиться предметно контактувати з регіональною владою, органами місцевого самоврядування, а інколи, як бачимо, й урядом. Стосунки «бізнес—влада» у темі СВБ, на наш погляд, не мають будуватися спонтанно, залежати від смаків та настроїв окремих можновладців. Тут кожна сторона має виконувати своє завдання, не применшуючи та не перебільшуючи власні повноваження, обов’язки та відповідальність, вміти йти одна одній назустріч, не ущемляючи прав та інтересів партнерів. Одне слово, таке партнерство потребує окремого регулювання.

Саме тому УСПП підтримав ідею створення проекту національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні та взяв участь в її розробці разом із центром розвитку СВБ, мережею Глобального договору ООН в Україні, іншими представниками ділової громади. Відбулася широка кампанія з обговорення документа, пройшла київська конференція «Національна політика із соціальної відповідальності бізнесу як дієвий інструмент діалогу влади, бізнесу та суспільства». Підсумкові матеріали спрямовано до Кабінету Міністрів із проханням розглянути та ухвалити.

Отже, що, на нашу думку, в контексті національної політики має взяти на себе бізнес? Головна теза — відповідальність компаній за вплив на суспільство, складові якої задекларовано у Глобальному договорі ООН (УСПП, до речі, підписав його ще 2008 року). Сюди входить дотримання прав людини, цивілізовані і чесні трудові відносини та ліквідація дискримінації у сфері праці та зайнятості, обережне поводження із навколишнім середовищем, розвиток та розповсюдження екологічно безпечних технологій, а також протидія всім формам корупції.

Проект національної стратегії передбачає, що бізнес повинен поступово відходити від аматорських, інтуїтивних принципів ставлення до СВБ. Гасло «ми все життя тим займаємося, але на власний розсуд» є застарілим і непрофесійним. Сучасні концепції управління вимагають від бізнесу продуманої системи, застосування стратегічних підходів до всіх напрямів діяльності, тим паче таких, які напряму впливають на репутацію. В УСПП вважають, що соціальна відповідальність бізнесу — це не спонтанна допомога нужденному або пожертва на храм. Це системна діяльність, де присутній прямий зв’язок завдання зростання прибутку, модернізації та розвитку із програмами СВБ, де відбувається природна інтеграція соціальних, екологічних, етичних питань у підприємницьку діяльність. Методик СВБ треба вчитися, ось чому ми виступаємо за включення СВБ у навчальний процес університетів та бізнес-шкіл. Практики СВБ потрібно аналізувати та вдосконалювати, ось чому ми — за щорічне складання компаніями нефінансових звітів.

Що повинна взяти на себе влада, її центральні та регіональні структури, органи місцевого самоврядування?

Головне — принцип добровільності

Одне з головних завдань — гарантування бізнесу принципу добровільності. Залучення держави в системну роботу українських компаній із СВБ ніяк не має піддати сумніву їх добровільну участь у соціальних програмах. УСПП категорично проти нав’язування бізнесу соціальної відповідальності, що дуже часто має місце у вигляді вимагання виплат до різноманітних фондів — благодійних, благоустрою, підтримки соціальної інфра-

структури тощо, і готовий захищати підприємців від такого «партнерства».

Водночас допомога влади дуже необхідна в підтримці важливості етичної і соціально відповідальної поведінки бізнесу, просуванні кращих практик в Україні та за кордоном. Влада як рівно-

правний та дружній партнер має взяти на себе стимулювання співпраці між неурядовими організаціями, освітніми та комерційними установами; сприяння викладанню СВБ в університетах, обміну досвідом, поліпшенню корпоративного управління, зокрема на державних підприємствах; підтримку публікацій у державних ЗМІ; проведення досліджень у сфері СВБ; розробку стимулів для впровадження СВБ, заохочення і сприяння розвитку нефінансової звітності серед компаній та організацій.

Уряд, органи державної влади мають зважати й на величезне значення, яке приділяє СВБ міжнародна спільнота. Ухвалити ефективну національну програму, а потім ретельно, скрупульозно втілювати її в життя — означає істотним чином вплинути на поліпшення міжнародного іміджу країни. Просуваючись далі у справі ухвалення угоди про асоційоване членство та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, не варто забувати, що країни, які бажають приєднатися до ЄС, мають дотримуватися принципів і політики співпраці влади і бізнесу в контексті СВБ.

Саме тому вважаємо підготовку в колі громадських організацій та ухвалення урядом національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу в Україні дуже актуальною справою. 

Переконані: її прийняття поліпшить імідж Української держави всередині країни і за кордоном, продемонструє прагнення України рухатися відповідно до сучасних європейських і світових тенденцій, дотримуватися концепції сталого розвитку, створювати цінності у сфері партнерства, соціального добробуту, суспільного ладу і миру.

Крапля за краплею вода наповнює посудину. Саме стратегії СВБ різноманітних компаній та підприємств день за днем складають національну стратегію сталого розвитку держави. Нам залишається лише надати їй закінченого та професійного вигляду. І це, до речі, найбільш природний і гармонійний шлях просування до розвинутої економіки, соціально орієнтованої держави, процвітаючого суспільства.

Анатолій КІНАХ, народний депутат України, президент УСПП.