Із виступів представників фракцій

— П’ять років — великий термін для політики. Багато чого стирається з пам’яті. Люди вже забули девальвацію гривні вдвічі, інфляцію в 22 відсотки, газову, бензинову, цукрову кризи. Забули й про розборки між Президентом і прем’єром, наслідком яких стало падіння економіки на 16 відсотків. Помаранчеві політики так змагалися в любові до України, що готові були задушити її у своїх обіймах. Усе це залишилося позаду. У 2010 році, обравши главою держави Віктора Януковича, народ України розірвав це порочне коло. Була сформована більшість у Верховній Раді, що повернуло парламенту його ключову функцію — законодавчого органу. Внесено зміни до Конституції України, завдяки яким система державної влади знову стала струнким і чітко працюючим механізмом. Консолідація депутатського корпусу забезпечила прийняття найважливіших рішень. За десять сесій суб’єктами законодавчої ініціативи внесено 13200 законопроектів, із них стали законами 5038. У рамках системної модифікації держави прийнято фундаментальні кодекси — Кримінальний процесуальний, Бюджетний, Податковий, Митний, вони покликані докорінно змінити обличчя правової системи країни. Почали працювати десятки законів, спрямованих на спрощення ведення бізнесу. Залучення до бюджету додаткових коштів, отриманих від стабілізації економіки, дало змогу почати реалізацію соціальних ініціатив Президента, збільшення пенсій, допомог та інших виплат людям.

— Наближення парламентських виборів визначило цілу низку тривожних тенденцій, зокрема, таких, що вказують на підготовку до встановлення в Україні жорсткого правління олігархів. Те, що нині відбувається, як бачимо, проводиться під гучні заяви про «захист інтересів громад» і майбутній прихід в парламент їхніх «реальних представників». Однак нічого спільного із цим система, яку ми можемо отримати після виборів, не має. Капітал оголосив масовий похід у владу. І головним інструментом цього стають вибори в мажоритарних округах. Сьогодні комуністи кажуть уже не просто про перспективи масових фальсифікацій голосування, ми звертаємо увагу суспільства на криміналізацію всього виборчого процесу — чиниться прямий тиск на виборчі комісії, ми стикаємося з фактами фізичного насильства, спрямованого проти кандидатів у народні депутати та їхніх прихильників, протиправного тиску на виборців. Якщо ситуація не зміниться, то наступний парламент, швидше за все, буде наповнений не представниками громад, а лобістами олігархічно-кримінальних бізнес-груп. У результаті в Україні оформиться режим феодальних напівкримінальних князівств, які остаточно перекриють перспективу встановлення справжнього народовладдя в нашій країні.

— Проблема, яку я порушую, загальнодержавна, вона не лише зачіпає мешканців однієї області, а й стосується всієї України. Усі ми щиро радіємо зростанню населення України, динаміку народжуваності оцінюємо як позитивний здобуток влади. У лідерах за цим показником — моя рідна Рівненська область. Приємно бачити, як у селах виростають новобудови, цілі вулиці та мікрорайони. Водночас на кожній зустрічі люди порушують питання електрифікації збудованих вулиць. Кошториси цих проектів інколи сягають мільйона гривень. 40 відсотків цієї суми повинні платити самі власники новобудов. Решта — 60 відсотків — мають виділяти місцеві бюджети. І люди з останніх сил віддають останні копійки, а ті, хто заробляє на цьому, стоять осторонь. Тому логічно було б, якби на електрифікацію вулиць громадянам допомагали енергорозподільчі компанії. Однак нині для них простіше дочекатися, коли місцева громада візьме на свої плечі весь тягар фінансування проекту з електрифікації, а вже потім вони радо погоджуються забрати мережу на обслуговування й легко та просто отримувати прибутки. Не краща ситуація з безгосподарними лініями електропередач. Лише в одному Березнівському району Рівненської області їх є понад 100 кілометрів. Свого часу їх власним коштом проклали люди, справно платили гроші за електропостачання, знову-таки хтось отримав прибутки, а коли стало питання про приведення цих ліній у відповідність до вимог для прийняття на баланс, енергорозподільчі компанії робити це відмовляються.

— Дедалі гучніше лунають оптимістичні та бравурні звіти керівництва уряду про стан у соціально-економічній сфері, відсутність будь-яких передумов для здорожчання товарів. На тлі негативних тенденцій в європейській економіці та сповільнення темпів зростання вітчизняної економіки такий урядовий оптимізм викликає обґрунтовані сумніви. В Україні є проблеми з грошима, з надходженнями, із заробітками. Країна сьогодні мало не задихається без грошей. Немає доходів, держзамовлення відсутні, село лежить, надра належать незрозуміло кому. Сучасна економіка України не здатна забезпечити в такому форматі гарантовані надходження до державного бюджету на соціальні видатки. Економічний блок уряду повинен переглянути у бік скорочення свої попередні прогнози щодо зростання української економіки на 2012 рік, які, за оцінками міжнародних організацій, зокрема Світового банку, очікуються на рівні 2 відсотків, що майже вдвічі нижче, ніж було попередньо заявлено урядом. У першому півріччі 2012-го порівняно з минулим роком дефіцит зовнішнього торговельного балансу збільшився у 2,1 разу та становив майже чотири мільярди доларів. А зважаючи на те, що ціни на російський газ до сьогодні не врегульовано, а також позички МВФ, які є нестабільними, маємо повну перспективу зростання дефіциту зовнішнього торговельного балансу країни.

— Парламентська більшість дозволяє собі нехтувати Регламентом, законами і просто здоровим глуздом. Скажіть, будь ласка, хто в нашій країні може дозволити собі працювати один день на тиждень? А Партія регіонів захотіла і зробила собі такий подарунок. І їхні сателіти із задоволенням підтримують такий режим роботи Верховної Ради. Усе це зроблено насамперед для того, щоб уряд зміг звітувати про їхнє «славнозвісне покращення» вже сьогодні. Коли насправді Україна доведена до повного економічного й політичного банкрутства. Владі не вигідно, щоб працював парламент, їй аби позбавити опозицію трибуни і не дати нам говорити правду про реальний стан речей у державі. А нам є про що сказати українському народу. Зокрема, прийнята Європарламентом 12 вересня резолюція закликає Верховну Ради прибрати з українського законодавства відповідальність чиновників за політичні дії. Цитую: «Європейський парламент закликає українську владу, Верховну Раду внести поправки до кримінального законодавства, які датовані ще радянськими часами, вилучити кримінальну відповідальність за політичні дії, здійснені державними чиновниками та тими, хто діяв на офіційному рівні. А підписання і парафування угоди між Україною і Євросоюзом може бути здійснене тільки за умови виконання цих вимог».

— В Україні — найгеніальніший уряд. Тільки український уряд може за одну годину засідання збільшити доходи державного бюджету на 20 мільярдів гривень, спрогнозувати зростання економіки вдвічі більше, аніж прогнозує МВФ, Світовий банк і всі міжнародні організації. Тільки український уряд може розповідати, який геніальний бюджет вони внесли, що цей бюджет треба негайно приймати, а потім прочитати його, схаменутися і звернутися до парламенту й назад відкликати бюджет. До сьогоднішнього дня ми не знаємо, яка остаточна версія закону про державний бюджет. Що вимагає опозиція? Насамперед вимагаємо від Прем’єр-міністра Азарова і Президента Януковича пояснити, чому за два з половиною роки Україна позичила на зовнішньому ринку коштів стільки, скільки позичали протягом останніх 20 років. Друге: куди поділися 10 мільярдів доларів золотовалютних резервів за один рік? Що означає «покращення» і як це покращення відповідає даним Державного комітету статистики, що в Україні промислове виробництво впало на 5 відсотків за один місяць? Падіння промислового виробництва — це зменшення замовлень, закриття заводів, звільнення працівників. Наприклад, в Запоріжжі майже шість тисяч людей позбавляться роботи, залишаться без коштів до існування. Чому в законі про держбюджет немає нічого про курс грошової одиниці?