Колись вересень 1939-го називали золотим, але з часом політичні орієнтири змінилися. 17 вересня війська Радянського Союзу атакували територію Польщі зі сходу, яка на той час більше двох тижнів воювала з нацистами. На підставі таємного протоколу до договору між Москвою та Берліном (так званий пакт Молотова-Ріббентропа), підписаного 23 серпня 1939 року, пере-
кроювалася геополітична карта Європи. Галичина і Волинь увійшли до складу УРСР.
Це вже потім були сталінські репресії, масове виселення у Сибір, арешти активістів національно-визвольного руху і навіть колишніх членів забороненої Сталіним Комуністичної партії Західної України... А у вересні 1939-го у містах і селах регіону споруджували тріумфальні арки, люди з квітами і хлібом-сіллю зустрічали Червону Армію, пригощали визволителів яблуками і молоком. На Волині і Галичині цю подію чекали і раділи їй. У школах уроки почали проводити українською, наша мова витіснила польську в державних установах. Українець із заходу тис руку східняку, або, як казали, представнику Великої України. З’єдналися єдинокровні брати.
Свідком цього був і рушник у руках жінки (на знімку), з яким вона вийшла у травні цього року в Луцьку на фестиваль «Вишиті обереги єднання». Цих птахів у квітах вишила її мати 73 роки тому і передала нащадкам як згадку про свято, яке прийшло 1939-го на західноукраїнські землі.
Волинська область.
Фото автора.